Сердулець Віктор Михайлович
Сердуле́ць Ві́ктор Миха́йлович («Яр», нар. 17 квітня 1969, Садгора) — український громадсько-політичний діяч, публіцист, письменник, Головний командир Всеукраїнської організації «Тризуб» ім. Степана Бандери (2017-2020)[1]. БіографіяНародився 17 квітня 1969 року у м. Чернівці. Українець. Християнин — римо-католик. По материнській лінії походить із руського (українського) шляхетського роду гербу Шренява. Навчався в СШ №2 смт. Глибока. Закінчив музичну та художню школи. З 1996 до 2000 року навчався на денному відділенні Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, на факультеті української філології за спеціальністю мовознавство. Захистив диплом рівня «спеціаліст» у 2007 році. Працював у сфері поліграфії та журналістики. Після служби в армії у 1989 році приєднався до процесу українського національного відродження. У 1990 році записався до громадсько-політичної організації «Народний Рух України за перебудову», у складі якої перебував до часу її перереєстрації в політичну партію у квітні 1994 року. З 1993 до 1994 р. — член Буковинської Крайової Ради НРУ. З 1993 року — член політичної партії «Конгрес українських націоналістів». У 1993-95 рр. — член обласного Проводу, референт з молодіжної політики та спорту. З 2007 до 2013 — Голова Секретаріату Чернівецької обласної організації. З 2012-го член Центрального проводу Конґресу Українських Націоналістів. Із травня 1994 року член Громадської спортивно-патріотичної організації «Тризуб» ім. Степана Бандери. Один зі старшин співзасновників Організації. Учасник І-го установчого Великого Збору. Засновник і перший командир ГСПО «Тризуб» ім. С. Бандери в Чернівецькій області, Заступник Курінного «Прикарпатського куреня» (1994-1996 рр.). Вдруге на посаді Чернівецького обласного командира перебував із 2001 до 2003 року. З 2003 до 2005 — заступник політичного референта Організації. З 2005 до 2017 — ідеологічний референт Організації. Із червня 2017 року — Головний командир ВО «Тризуб» ім. С. Бандери. У 2005-2006 рр. — Головний редактор «Вісника Української всесвітньої координаційної ради». Організаційні звання: 1994 р. — чотовий; 1995 р. — сотник; 2007 — майор; 2012 — підполковник; 2017 — полковник. З 2007 — резидент Науково-ідеологічного Центру ім. Дмитра Донцова. Активний учасник «Майданів» (2005; 2010; 2013-14 рр.). Під час Революції гідності. виконував обов’язки офіційного «спікера» ВО «Тризуб» ім. С. Бандери. А з 28 листопада 2013 року і «Правого сектора», до створення якого мав безпосередню причетність. З 2015 до 2017 року — організатор і Керівник Ідеологічно-виховного відділу НВР «Правий сектор». У якості ідеологічного виховника в 2016-17 роках періодично перебував на передових позиціях московсько-української війни в місцях дислокації структур Добровольчий український корпус «Правий сектор». У лютому-березні 2018 року, як рядовий вояк одного з бойових підрозділів ДУК ПС. Не є членом політичної партії «Правий сектор». 12 травня 2022 року добровільно мобілізувався у 47-й окремий стрілецький батальйон 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького, який згодом переформувався у 47-й окремий штурмовий полк ЗСУ, пізніше 47-ма окрема механізована бригада (Україна), де і до цього часу займається ідейно-виховною роботою.  ТворчістьАвтор численних публікацій націоцентричної тематики. Друкувався в періодичних виданнях України; Інформаційному бюлетені ВО «Тризуб» ім. С. Бандери «Бандерівець»; на організаційному сайті «Бандерівець [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]». Упорядник та співавтор «Короткого ідеологічного курсу для активістів ВО «Тризуб» ім. С. Бандери та «Правого сектора» (2015 р.).[2] Автор художнього роману "Аркан" ґримуар під літературним псевдонімом Роман Жахів (Жахів Роман. Аркан: ґримуар / Роман Жахів. — К.: Видавництво Сергія Пантюка, 2014. — 152 с. ISBN 978-617-564-022-7) [3] Нагороди та відзнаки
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
