Серце Карла

Серце Карла

Альфа Гончих Псів (обведено колом)
Дані дослідження Епоха J2000,0
Сузір'я	Гончих Псів
Пряме піднесення	12г 56х  1,69с
Схилення	+38° 19′  5,9″
Видима величина (V)	2,89[1]
Характеристики
Спектральний клас	A0VpSiEu
показник кольору U−B	-0,32
яскравість B	2,810±0,003[2]
показник кольору B−V	-0,115±0,007[2]
яскравість V	2,874±0,004[2]
Тип змінності	α2 CVn (прототип)
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y	-0,06
індекс m1	0,19
індекс c1	0,63
індекс Hβ	2,78[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість	2,820[2]
Мінімальна яскравість	2,900[2]
Період фотометричної змінності зорі	5,47[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ)	за пр. піднес.: -233,43± 1,01[2] мас/рік за схиленням: 54,98± 0,78[2] мас/рік
Паралакс (π)	29,60 ± 1,04[2] мас
Відстань	110,19 світлових років 33,78 парсек
Подробиці
Маса	M☉
Інші позначення
Серце Карла, α CVn, 12 CVn HD 112413, HIP 63125, HR 4915, BD+39 2580, Renson 32650
Посилання
SIMBAD	дані для HD112413

Хара^[3], також Серце Карла^[3] (α Гончих Псів, HD 112413) — найяскравіша зоря сузір'я Гончих Псів (приблизно 2,9^m), хімічно пекулярна, подвійна зоря. Система перебуває на відстані близько 110 світлових років від Сонця^[2]. Один із компонентів подвійної системи — α² — є змінною спектрального класу A0^[1] і слугує прототипом класу змінних.

Назва зорі — Хара — є ім'ям однієї з міфологічних собак Аркада, який асоціюється із сусіднім сузір'ям Волопаса (ім'ям другої собаки — Астеріон — названо β Гончих Псів)^[3].

Також для зорі вживається назва «Серце Карла» (лат. Cor Caroli). 1660 року Чарльз Скарборо запропонував для сузір'я, що містило єдину зорю α Гончих Псів, назву Cor Caroli Regis Martiris (Серце Карла, Короля Мученика). Сузір'я було присвячено Карлу I, страченому Кромвелем в 1649 році, батькові короля Карла II, при дворі якого й перебував Чарльз Скарборо. В атласах XVIII століття і пізніше фіксується помилкова назва — Серце Карла II. Сузір'я проіснувало до кінця XIX століття. Після скасування сузір'я назва лишилася за α Гончих Псів.^{[джерело?]}

Цей розділ потребує доповнення.

Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність зорі з періодом 5,47 доби в межах від H_min= 2,90 до H_max= 2,82^[2].

Зоряна атмосфера HD112413 має підвищений вміст європію^[1].

Спектр зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля, оціненої з аналізу наявних ліній металів, становить 1531,3± 500,8 Гаус.^[4]

• Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
• Перелік хімічно пекулярних зір (12h-14h)

• Магнитные конфигурации быстрых CP ротаторов HD3360, HD4778, HD5737, HD112413, HD215441 Астрофизический бюллетень, 2009, том 64,№1, с. 62–72.

Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.