Сибірський ботанічний сад (Томськ)

Сибірський ботанічний сад Томського державного університету
	Оранжерея саду, 1890 рік. Оранжерея саду, 1890 рік.
	56°27′59″ пн. ш. 84°56′45″ сх. д. / 56.466388888889° пн. ш. 84.945833333333° сх. д.
Країна	Росія
Розташування	Томський державний університет
Найближче місто	Томськ
Площа	126,5 га
Засновано	1880 рік
Країна:	Росія
	Сибірський ботанічний сад у Вікісховищі

Сибірський ботанічний сад (СибБС)(м. Томськ)(рос. Сиби́рский ботани́ческий сад (СибБС) (Томск)) — підрозділ Томського державного університету(ТДУ).

Площа саду 126,5 га, з них:

10 га — заповідний парк, в тому числі оранжерейно-тепличний комплекс в Університетському гаю.
116,5 га — екосистемна дендрологічна територія (в районі мкр. Мокрушинський — мкр. Енергетик — Степанівки).

В оранжереї Сибірського ботанічного саду Томського державного університету створено унікальні для північних регіонів планети рослинні фонди: понад 6000 видів, форм і сортів, з них 1800 тропічних і субтропічних, декоративно- деревних і чагарникових відкритого ґрунту — 796, декоративних трав'янистих — 1200 , лікарських — 535, плодово-ягідних — 235, кормових — 514, овочевих — 421, рідкісних і зникаючих з флори Томської області — 551 вид. Центральна оранжерея заввишки 31 метр — це друга за висотою оранжерея в РФ.^[1].

Історія

У 1875 році з Головного Управління Західного Сибіру (відділ Управління цивільними навчальними закладами) губернатору Томської губернії прийшов наказ обрати місце під будівництво Сибірського університету і про обов'язкове відведення місця для університетського ботанічного саду. Влітку 1880 В. М. Флоринський та садівник М. А. Шестаков розпланували територію — південніше головного університетського корпусу. Намічені ділянки під оранжереї, розсадники та інші споруди.

12 травня 1885 року з Казанського університету до Томська прибув П. М. Крилов, призначений вченим садівником Сибірського університету. Він привіз 60 видів рослин, здебільшого недовговічних квіткових культур. До сьогодні збереглися п'ять 130-135-річних примірників найцінніших видів: араукарія Бідвілла, пальма ховея Форстера, фікус вкорінений та інших.

На початок 1886 року сад займав площу 1,7 га, мав теплицю площею близько 400 м² і висотою 4 метри.

Першими керівниками ботсаду були професори: Сергій Коржинський (1888—1892), Е. Г. Саліщев (1893), В. В. Сапожников (1893—1924), Порфирій Крилов (1924—1928).

Професорка Валентина Морякіна була директором Сибірського ботанічного саду з 1969 до 2008. За період її керівництва збудовано: металеву тропічну оранжерею заввишки 15 м (1971—1973), субтропічний комплекс (1985—1988) з висотними оранжереями (31 м). Валентина Морякіна була ініціатором і співавтором конструкторської ідеї створення оранжерей для тропічного і субтропічного мікроклімату в північних умовах, а також входила в проектну групу.

У 2004 році Сибірський ботанічний сад оголошений природною територією обласного значення під особливою охороною.