Сидоренко Ярослав Володимирович

Андрій Сидоренко
Сидоренко Андрій Володимирович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження16 січня 1977(1977-01-16) Редагувати інформацію у Вікіданих
Тарко-Сале, Ямало-Ненецький автономний округ, Тюменська область, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть20 травня 2022(2022-05-20) (45 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Маріуполь, Донецька область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
(загинув у ході російського вторгнення в Україну)
ПохованняІнтернаціональне кладовищеd Редагувати інформацію у Вікіданих
НаціональністьУкраїнець
Псевдо«Крейзі»
Військова служба
Роки служби2014—2022
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС МВС України
Рід військ Національна гвардія
Формування Полк «Азов»
Війни / битви
орден «За мужність» III ступеня

Яросла́в Володи́мирович Сидоре́нко — молодший сержант НГУ, оборонець Маріуполя.

Життєпис

Народився 16 січня 1977 в багатодітній сім'ї. Дитинство і юність провів в м. Фастів Київської області[1].

Після закінчення ліцею працював у сімейній будівельній фірмі. Брав участь у Помаранчевій та Революції Гідності. Восени 2014 року добровільно долучився до Окремого загону спеціального призначення «Азов». Про що знали лише брати, мати та інші рідні дізналися, що Ярослав служить лише з сюжету новин, де мова йшла про пораненого, який святкує свій день народження у шпиталі. Не зважаючи на поранення, Ярослав службу в спецпідрозділі не переривав[1]

Обіймав посаду командира кулеметного відділення-старшого кулеметника взводу вогневої підтримки 3-ї роти оперативного призначення 1-го батальйону оперативного призначення. Брав участь у Широкінській операції та боях на Світлодарській дузі.

Похований 8 січня 2024 року на Алеї Слави Інтернаціонального кладовища у Фастові[2]. Залишилися дружина, два брати і дві сестри.

Родина

У загиблого залишилася дружина. Також Ярослав мав 2-х сестер та 3-х братів двоє з яких також разом з ним служили та боронили Маріуполь. Середній брат Андрій загинув 15 квітня 2022 у Маріуполі, а молодший потрапив у полон та був звільнений у травні 2023[3][4][5].

Нагороди

  • пам'ятний знак «Захиснику Маріуполя»
  • «За військову службу Україні»
  • орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
  • звання «Почесний громадянин м. Фастів»

Вшанування пам'яті

Андрію та Ярославу Сидоренкам присвоєно звання ". У місті на честь братів перейменували вулицю Гагаріна[2]

Примітки

  1. а б Сидоренко Ярослав Володимирович – Сайт Міської Ради міста Фастів.
  2. а б Молодший сержант Ярослав Сидоренко загинув на «Азовсталі». Платформа пам'яті Меморіал.
  3. Шпакович, Юлія (15 квітня 2022). Фастівчанин Андрій Сидоренко воював та загинув за Україну: вічна пам’ять. Фастівnews (укр.). Процитовано 29 серпня 2022.
  4. Ракова, Олена (6 травня 2022). Фастівчанина Андрія Сидоренка посмертно нагородили орденом «За мужність». Фастівnews (укр.). Процитовано 29 серпня 2022.
  5. Андрій Сидоренко. Платформа пам'яті Меморіал.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya