Сидорчик Іван Степанович

Сидорчик Іван Степанович
Народився	11 вересня 1955(1955-09-11) (69 років) с. Ромейки Володимирецького р-ну Рівненської обл.
Громадянство	Україна
Діяльність	журналіст письменник

|Примітки=

^[1]Сидорчик Іван Степанович (нар. 11 вересня 1955(19550911), Ромейки, Володимирецький район, Рівненська область) — український журналіст, письменник, член Національної спілки письменників України.

Після школи закінчив фельдшерське відділення Дубенського медичного училища. В 1975—1977 роках служив у армії, де працював за фахом в хірургічному відділенні одного з шпиталів радянських військ у тодішній Німецькій Демократичній Республіці. З 1981 — помічник санітарного лікаря на Рівненській АЕС.^[2] Нині — кореспондент газети Рівненської АЕС. Брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (два терміни підряд). Кілька років працював кореспондентом Рівненської обласної державної телерадіокомпанії.

Окремими виданнями вийшли збірки поезій та прози автора:

• «Сповідь любов'ю» (1992 рік);
• «На святі смутку»(1995 р.);^[3]
• «Паморозь» (1997 р.);
• «Застільна розмова» (1997 р.);
• «Скрипка для осені» (2000);
• «Поросль» (2002 р.);
• «Сполоханий грім» (2004 р.);
• книга оповідань «З-під чорних віх» (2005 р.);
• «Ромейки» (краєзнавчі нариси з історії села) (2010);
• «Крадені весла» (2012);
• «Бал хризантем» (2020).

• Відомі земляки. Володимирецька централізована система публічно-шкільних бібліотек. Архів оригіналу за 4 лютого 2015. Процитовано 11 лютого 2015.
• Іван Сидорчик. ОГО.
• Сидорчик Іван Степанович. Кузнецовська міська бібліотека.
• Іван Сидорчик. 34400.net.
• Поезія Івана Сидорчика на порталі Експеримент

• Літературна Рівненщина. — Рівне: Письменницька робітня «Оповідач», 2010. — 480 с.