Сидор Дмитро Дмитрович
Дмитро́ (Димитрій) Дми́трович Си́дор (нар. 29 березня 1955, Лецовиця, Мукачівський район, Закарпатська область, УРСР, СРСР) — український громадський, політичний та релігійний діяч русинського походження[1][2], голова Сойму підкарпатських русинів. Настоятель Хрестовоздвиженського собору (Мукачівська єпархія УПЦ МП)[3]. 2008 року проголосив незалежність «республіки Підкарпатська Русь»[4]. Засуджений у 2012 році за звинувачуванням у сепаратизмі. БіографіяНародився у Лецовиці в православній родині священника. У 1971—1976 навчався на фізичному факультеті Ужгородського університету, згодом навчався у Московській духовній семінарії, яку закінчив 1982 року. 1982—1990 — служив священником у Перечині, з 1990 року — в Ужгороді. У 1990—1992 роках був благочинним Ужгородського і Перечинського районів. У 1994 році став одним з головних організаторів Ужгородської спілки Кирила і Мефодія. Був делегатом IV з'їзду псевдорусинів світу у Будапешті у 1999 році, і одним з організаторів V з'їзду в Ужгороді 2008 року. Дмитро був депутатом Закарпатської обласної ради, у 2002 (самовисуванець) та 2006 (у складі Блоку Наталії Вітренко) роках балотувався до Верховної Ради України. 1 грудня 2008 року. У Мінську Сидор проголосив незалежність «республіки Подкарпатська Русь».[5] Відомий сепаратитськими й провокативними заявами, зокрема, щодо «геноциду русинів Україною».[6] За інформацією ЗМІ «Сойм підкарпатських русинів», яким керує Сидор, фінансувався російським урядовим фондом «Російський світ» (рос. «Русский мир»)[1]. За різними даними, діяльність Сидора фінансується Кремлем для дестабілізації ситуації в Закарпатті.[7][8] Сидор фігурує у листах Кіріла Фролова, директора Інституту країн СНД, прес-секретаря «Союзу православних громадян», до патріарха РПЦ Кіріла[2]. Діяльність Сидора не раз ставала предметом критики УПЦ МП, втім вона всіляко відхрещується від подібних закидів, наполягаючи на розмежуванні громадсько-політичної і церковної діяльності протоієрея:
Володимир (Сабодан), Митрополит Київський і всієї України, предстоятель УПЦ (МП), інтерв'ю виданню «Новая газета»[9]
10 вересня 2019 року Президент Чехії Мілош Земан прийняв у Празькому Граді делегацію із семи осіб, які, за їхніми словами, «представляють інтереси русинів, які домагаються автономії в складі України». Прийом був символічно приурочений до сторіччя підписання Сен-Жерменського договору. У складі делегації був і священник УПЦ МП Дмитро Сидор, який раніше отримав умовний термін за посягання на територіальну цілісність України.[10] Лідер закарпатських русинів Микола Бобинець на прес-конференції в Ужгороді зауважив, що дана делегація є членами фейкової організації, створеної ФСБ Росії[11]. Кримінальні справи2008 року за фактом діяльності «Сойму підкарпатських русинів» СБУ порушила проти Сидора кримінальну справу у зв'язку із «зазіханнями на територіальну цілісність України».[12] Згодом справу було передано до суду. 19 лютого 2012 року Ужгородський міськрайонний суд за ч. 1 ст. 110 ККУ («посягання на територіальну цілісність і недоторканість України») присудив йому три роки позбавлення волі (умовно, з відтермінуванням на два роки) та штраф на 1840 грн[13]. 14 березня 2023 року стосовно Сидора СБУ розпочали кримінальне провадження за частиною 1 статтею 161 ККУ (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками) Кримінального кодексу України[14][15]. Кримінальне провадження було відкрите після того, як 14 грудня СБУ провела обшуки у Кафедральному соборі Воздвиження Чесного Хреста та церкві Покрови Пресвятої Богородиці в Ужгороді, де знайдено велику кількість пропагандистської літератури російських авторів, зокрема, прокремлівські книжки, в яких заперечується право України на незалежність[16]. РодинаМає дві доньки — Ганну і Марію. Див. такожПримітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
