Сильвія Федерічі

Сильвія Федерічі
італ. Silvia Federici
Народилася	24 квітня 1942(1942-04-24)[1] (83 роки) або 20 квітня 1942(1942-04-20)[2][3] (83 роки)  Парма, Емілія-Романья, Королівство Італія[4][5]
Країна	США  Італія[5]
Діяльність	філософ, письменниця, викладачка університету, активістка за права жінок, активістка, соціальна науковиця, авторка
Галузь	соціологія, гендерні дослідження, політична філософія, суспільні науки[6], філософія[6] і фемінізм[6]
Відома завдяки	чаклунство, спільне[d] і антиглобалізм
Alma mater	Університет в Буффало і Болонський університет
Знання мов	англійська[6][7] і італійська[2]
Заклад	Університет Гофстраd
Напрямок	марксистський фемінізмd
Magnum opus	Caliban and the Witchd
У шлюбі з	George Caffentzisd[8]
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Сильвія Федерічі (англ. Silvia Federici; нар. 1942, Парма) — італійсько-американська активістка і соціолог, яка представляє радикальну автономістську й феміністичну марксистську^[ru] традицію^[9]. Професор-емерит Університету Хофстра^[10], співзасновниця Комітету за академічну свободу в Африці, учасниця колективу Midnight Notes Collective^[11]. Тривалий час працювала вчителькою в Нігерії.

Федерічі виросла в Італії та переїхала до США в 1967 році, щоб вступити до аспірантури з філософії в Університеті в Буффало^[12]. Викладала в Університеті в Порт-Харкорт у Нігерії, була доцентом, а пізніше професором політичної філософії та міжнародних відносин в університеті Хофтсра.

У 1970-х роках була співзасновницею Міжнародного Феміністичного Колективу та кампанії Зарплата за домашню роботу^[en]), що вимагала політизувати домашню доглядову працю. У 1995 році стала співзасновцицею Асоціації Радикальної Філософії (Radical Philosophy Association (RPA)).

Найвідоміша праця Федерічі, «Калібан і відьма: Жінки, тіло і первісне нагромадження» (Caliban and the Witch: Women, the Body and Primitive Accumulation) розширює роботу Леопольдіни Фортунатті^[en] про полювання на відьом у ранньомодерній Європі, даючи йому феміністичну інтерпретацію^[en]. У ній вона заперечує ідею Карла Маркса про те, що первісне нагромадження капіталу — це необхідний попередник капіталізму. Замість цього, вона стверджує, що первісне нагромадження — це фундаментальна характеристика самого капіталізму, що для збереження себе самого капіталізм вимагає постійного вливання експропрійованого капіталу.

Федерічі пов'язує цю експропріацію з жіночою неоплачуваною працею, пов'язаною з суспільним відтворенням та іншими функціями^[13]. Вона формулює це як історичну умову підйому капіталістичної економіки, заснованої на найманій праці. У зв'язку з цим вона окреслює історичну боротьбу за спільне^[en] і боротьбу за комуналізм^[en]. Замість погляду на капіталізм як на визвольну перемогу над феодалізмом (як його розглядав Маркс), Федерічі розуміє підйом капіталізму як реакційний рух проти комуналізму.

• Wages Against Housework. (Bristol, 1975)
• Caliban and the Witch: Women, the Body and Primitive Accumulation. (Brooklyn, NY: Autonomedia, 2004)
• Revolution at Point Zero: Housework, Reproduction, and Feminist Struggle. (Brooklyn/Oakland: Common Notions/PM Press, 2012)
• Re-enchanting the World: Feminism and the Politics of the Commons. (Oakland, CA: Kairos/PM Press, 2018)
• Witches, Witch-Hunting, and Women. (Oakland, CA: PM Press, 2018)

• Про догляд за літніми людьми та обмеження марксизму // Політична критика, 2.04.2018
• Інакший вид любові // Спільне, 3.12.2018
• Неоголошена війна: насильство над жінками // Спільне, 8.12.2021