Симчич Надія Вікторівна
Надія Вікторівна Симчич (нар. 10 жовтня 1966[1], Вінниччина) —українська письменниця (драматургія, проза, казки). БіографіяНародилася на Вінниччині у 1966 році; у 1968 році родина переїхала до м. Сміли Черкаської області. У 1987 році закінчила філологічний факультет Черкаського педагогічного інституту (тепер — Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького); працювала вчителькою української мови та літератури на Кіровоградщині та у м. Сміла. З 1996 року живе в Києві, працює вихователькою в одній із київських шкіл. Перше оповідання «Блюз на тему спеки» було надруковано в районній газеті Бобринеччини «Честь хлібороба» восени 1990 року. Твори для дітей, оповідання та інсценізації друкувалися в журналах «Малятко», «Соняшник», «Ар'єргард», «Дніпро», газеті «Шкільний світ». Багаторазово перемагала у Всеукраїнському конкурсі романів та кіносценаріїв «Коронація слова»: стала лауреаткою в жанрі кіносценарію («Не зникай, Отагамо») (2000), дипломанткою (фіналісткою конкурсу) в жанрі роману («Мандрівник») (2004), дипломанткою в жанрі драматургії («Казка Тропічного лісу, або Мальва» (2005) та «Свято Зірки, або Бажання, здійснись!» (2011), І Премія у жанрі п'єси («Хата, або Кінець епохи вишневих садів») (2012). В 2003 році п'єсу для дітей «Вирію, не зникай…» включено до Антології молодої драматургії «У пошуку театру»; в 2006 році п'єсу «Казка Тропічного лісу, або Мальва» включено до ІІІ випуску альманаху «Сучасна українська драматургія». Авторка інсценізацій за творами українських письменників: «Московіада, або ж Прощавай, Москво!», «Свято Воскресаючого Духу», «Дванадцять обручів весни» (за романами Юрія Андруховича); «Тіні срібної ночі» (за романом Валерія Шевчука «Срібне молоко»); «Міра + Ерік(а)» (за романом Лариси Денисенко «Забавки з плоті і крові»), «Енжі, ангел» (за романом Ірен Роздобудько «Ґудзик»). Твори
Нагороди
Примітки
Посилання Вікіцитати містять висловлювання від або про: Симчич Надія Вікторівна
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
