Синдром Пті

Синдром Пті (синдром Пурфюр дю Пті (F. P. DU PETIT) або зворотній синдром Горнера) — комплекс очних симптомів, який розвивається внаслідок подразнення симпатичного нерва; зазвичай проявляється мідріазом, екзофтальмом, широкою очною щілиною, звуженням судин судинної оболонки і сітківки, підвищенням внутрішньоочного тиску.[1] Через те, що розвиваються симптоми протилежні тим, щоб виникають при синдромі Горнера, синдром Пті іноді називають зворотнім синдромом Горнера.[2] Названий на честь французського анатома, хірурга та офтальмолога Франсуа Пурфур дю Пті.

Вважається рідкісним розладом симпатичної нервової системи.[3]

Причини

Причинами розвитки синдрому є ураження симпатичних нервових шляхів у циліоспінальному центрі (бокові роги спинного мозку на рівні сегментів С8-Тh1).[2] Виникає при подразненні симпатичних волокон циліарного м'яза зіниці. Спостерігається при патологічних процесах в області шиї, що подразнюють верхній шийний вузол і його корінці, які йдуть до інших відділів нервової системи.[4] Часто є ятрогенним або травматичним.[5] Про виникнення синдрома повідомлялося при розшаруванні сонної артерії; після регіонарної анестезії (наприклад, внутрішньоротова, епідуральна анестезія, блокади плечового сплетення та ін.); та після хірургічних операцій, що впливають на сонну артерію (наприклад, введення/припинення використання судинного катетера), що може порушити цервікальний симпатичний ланцюг.[6]

Клінічні ознаки

Клінічними проявами синдрому Пті є:[4]

  • розширення очної щілини;
  • екзофтальм;
  • мідріаз;
  • наростання внутрішньоочного тиску;
  • звуження судин судинної оболонки та сітківки ока що виявляється під час офтальмоскопі;

До класичної клінічної картини можуть також додаватись гіпергідроз, блідість обличчя і вушної раковини (зона іннервації корінців нервів С1-С4), підвищення внутрішньоочного тиску, біль у ділянці обличчя, язика.[2]

Див. також

Примітки

  1. Червяк П. І. Медична енциклопедія. Видання третє, доповнене. — Київ, Вид. центр «Просвіта», 2012. стор. 853. ISBN 978-966-2133-86-8
  2. а б в М.М. Орос (2022 рік). Велика зіниця проти малої: диференціальна діагностика анізокорії (PDF). Тематичний номер «Неврологія. Психіатрія. Психотерапія» № 4 (63) 2022 р.
  3. Marín-Lambíes C, España-Gegori E, Gallego-Pinazo R, Climent-Vallano L, Muelas N, Díaz-Llopis M. Pourfour du petit syndrome associated with a cervical vertebral anomaly. Journal of Neuro-Ophthalmology. 2012;32(4):348-349. doi:10.1097/wno.0b013e3182625212
  4. а б О. А. Козьолкін, А. В. Ревенько, С.О. Мєдвєдкова (2020). АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УРАЖЕНЬ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. СИНДРОМОЛОГІЯ УРАЖЕНЬ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. ТОПІЧНА ДІАГНОСТИКА Частина 2 НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК для самостійної роботи лікарів-інтернів неврологів, сімейних лікарів (PDF). ЗДМУ.
  5. Avellanal, M.; Fernández-Quero, L.; Barrios, J. M.; Sánchez, P.; Navia, J. (1996-10). Pourfour du Petit syndrome: a case following a traffic accident with severe cranioencephalic trauma. Intensive Care Medicine. Т. 22, № 10. с. 1090—1092. doi:10.1007/BF01699233. ISSN 0342-4642. PMID 8923075. Процитовано 8 лютого 2025.
  6. Pourfour du Petit Syndrome - EyeWiki. eyewiki.org (англ.). Процитовано 8 лютого 2025.

Джерела

  • Анатомо-фізіологічні основи уражень нервової системи. Синдромологія уражень нервої системи. Топічна діагностика: навч.-метод. посіб. для самостійної роботи лікарів-інтернів неврологів, сімейних лікарів: у 2-х ч. Ч. 2 / О. А. Козьолкін, А. В. Ревенько, С. О. Мєдвєдкова. — Запоріжжя: ЗДМУ, 2020. — 135с.
  • Червяк П. І. Медична енциклопедія. Видання третє, доповнене. — Київ, Вид. центр «Просвіта», 2012. с. 1504. ISBN 978-966-2133-86-8

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya