Синюшчина криниця
«Синю́шчина крини́ця» — оповідь Павла Бажова з його збірки «Малахітова скринька[ru]», створена на основі фольклору Уралу. Вперше надруковано в «Московському альманаху» 1939 року[1]. Оповідь переклали англійською мовою Алан Вільямс (Alan Moray Williams)[2] 1944 року у складі збірки «The Malachite Casket: Tales from the Urals» та Ева Меннінг (Eve Manning)[3] у 1950-х роках. Оповідь друкувалася в СРСР і Росії як у збірці оповідей, так і окремою книгою та аудіокнигою. СюжетНа одному з уральських заводів жив хлопець Ілля, який рано залишився бобилем[ru], поховавши діда Ігната, бабусю Лукер'ю та батька з матір'ю. Від Лукер'ї залишилося йому у спадок ситечко різноколірних пір'їнок; також вона настановила, як далі жити. Після похорону бабусі Ілля взяв собі лише три пера: біле, чорне та руде. Залишившись без рідних, пішов парубок на копальні. Ідучи через ліс, набрів Ілля на криницю і захотів із неї напитися води. А з водяного віконця вийшла бабуся вся синя — бабця Синюшка. На вигляд вона була старою, а голос — як у молодої дівчини. Не дала вона йому води напитися, навіть хотіла затягнути Іллю в криницю: «Ось вона якась, бабця Синюшка. Рівно ледве жива, а очі дівочі, погибельні, і голос, як у молоденької, так і дзвенить. Подивився б, як вона обертається красною дівкою» (рос. Вот она какая, бабка Синюшка. Ровно еле живая, а глаза девичьи, погибельные, и голос, как у молоденькой, — так и звенит. Поглядел бы, как она красной девкой оборачивается.), — подумав молодик.[4] Двічі зустрівшись із Синюшкою, втретє прийшов він до неї вночі, коли тільки-но народився на небі місяць. Баба Синюшка обдаровувала його коштовностями в особі гарних дівчат. Але взяв Ілля від них тільки ягоди у своє сито з пір'їнками, розпрощався та пішов. Вдома дно ситечка відвалилося, і на підлогу висипалася гора самородків. Зажив він іншим життям, купив будиночок і пішов із копалень. А незабаром зустрів дівчину, яка, як дві краплі води, була на молоду чаклунку Синюшку схожа. Взяв її за дружину Ілля і зажив з нею щасливо в коханні та достатку.[5] Криниці тієї більше ніхто не знаходив.[4] У культурі
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
