Синя книжечка
«Синя книжечка» — дебютна збірка новел українського письменника Василя Стефаника, яка вийшла друком в 1899-му році в Чернівцях. Збірка включнна до переліку ста найкращих українських літературних творів за версією українського ПЕНу. Сюжет
РецепціяЗагалом, ранюю новелістику Стефаника інтерпретували в двох ключах. Перший із них — народницький — трактував його як «маляра страшної економічної нужди». Цього погляду дотримувалися Софія Русова та Богдан Лепкий. Однак значно переконливішим був Іван Франко, який зазначав, що «ті трагедії й драми, які малює Стефаник, мають небагато спільного з економічною нужною; се трагедії душі, конфлікти і драми, що можуть mutatis mutandis повторитися в душі кождого чоловіка»[1]. В іншому огляді Франко зазначає, що Стефаник «ніде не скаже зайвого слова; з делікатністю, гідної всякої похвали, він знає, де зупинитися, яку деталь висунути на ясне сонячне світло, а яку лишити в тіні». На його думку, Стефаник вміє бути і реалістом, і чистим ліриком, що й робить його «правдивим артистом з Божої ласки»[2]. Видання
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia