Сипавка Андрій Олександрович

Сипавка Андрій Олександрович
 Прапорщик
Загальна інформація
Народження13 червня 1980(1980-06-13)
Ужгород, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть17 грудня 2017(2017-12-17) (37 років)
Зайцеве, Бахмутський район, Донецька область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
Роки служби2016-2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Гірська піхота
Формування
Війни / битви

Андрі́й Олекса́ндрович Сипавка (13 червня 1980(19800613) м. Ужгород — 17 грудня 2017, смт Зайцеве, Бахмутський район Донецької області) — прапорщик Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Почесний громадянин Ужгорода.

Життєпис

Андрій Сипавка народився 13 червня 1980 року в Ужгороді[1].

Згодом офіційною адресою реєстрації був м. Чоп Закарпатської області, хоча він мешкав з родиною в Ужгороді[2][3].

14 травня 2016 року уклав контракт на проходження служби у Збройних силах України. Під час служби мав звання прапорщика і обіймав посаду командира відділення взводу управління командира артилерійського дивізіону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.[1]

За офіційною версією, Андрій Сипавка загинув 17 грудня 2017 року близько 22:40 внаслідок мінометного обстрілу із міномета калібру 120-мм по позиціям 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади в районі селища міського типу Зайцеве Донецької області. Відбулося пряме влучання міни у бліндаж і знищила чавунну піч-буржуйку через що сталася пожежа. Разом з Андрієм загинув Тимофій Геніш.[2][1][4] Також наводилися версії, що поруч була каністра з бензином, а загибель бійців могла бути небойовою[1].

Через загибель Андрія Сипавки та Тимофія Геніша 20 грудня 2017 року у Закарпатській області було оголошено Днем жалоби[2].

У зведенні про загибель Андрія Сипавки йшлося про трьох загиблих у цьому бліндажі військовиків[2][4]. Проте, за інформацією видання «Новинарня», попри офіційні повідомлення про трьох загиблих, але один із них Володимир Портянко (сержант, командир відділення взводу управління командира артилерійського дивізіону цієї ж, 128-ї бригади) виявився живим і станом на середину січня 2018 року перебував у госпіталі на лікуванні від опіків у Чернігові під охороною Військової служби правопорядку України. Також журналістам стало відомо, що Володимир Портянко покинув позиції свого підрозділу, і через 2 тижні з'явився у Чернігові, де ходив зі зброєю. На середину січня 2018 року щодо Портянка велося слідство: його підозрювали у вбивстві Андрія Сипавки та Тимофія Геніша.[4] Станом на кінець травня 2018 року досудове розслідування щодо Володимира Портянка тривало, а самі він продовжував службу в іншій бригаді Збройних сил України. Пізніше, дружина Андрія Сипавки в інтерв'ю говорила, що в її чоловіка був роздроблений череп.[5]

Для ідентифікації тіла Андрія Сипавки проводилося дві експертизи ДНК. Лише через пів роки після смерті тіло військовика відділи для поховання.[5]

Похований 24 травня 2018 року в Ужгороді на кладовищі Кальварія на Пагорбі Слави у закритій труні[6][7][5].

У Андрія Сипавки залишилися дружина Ольга, двоє синів 7 і 9 років, сестра та мати[5][8].

Нагороди та вшанування

Примітки

  1. а б в г Дмитро Лиховій, Леся Шовкун, Людмила Кліщук (15 січня 2018). Бойові втрати грудня 2017: обличчя всіх загиблих. УТОЧНЕНІ ДАНІ. Новинарня. Процитовано 7 липня 2025.
  2. а б в г Бійці 128-ї бригади Андрій Сипавка і Тимофій Геніш загинули біля Зайцевого. Україна молода. 19 грудня 2017. Процитовано 7 липня 2025.
  3. Вічна пам’ять герою!. Чопська міська рада. Процитовано 7 липня 2025.
  4. а б в Людмила Кліщук (16 січня 2018). Трагедія у бліндажі під Зайцевим: чому “ожив” офіційно “загиблий” АТОвець. Процитовано 7 липня 2025.
  5. а б в г Людмила Кліщук (31 травня 2018). Двох убитих у бліндажі під Зайцевим поховали через півроку. Третій фігурант – без підозри. Новинарня. Процитовано 7 липня 2025.
  6. В Ужгороді у четвер ховатимуть Андрія Сипавку, що поліг у війні на Донбасі в грудні. Закарпаття онлайн. 22 травня 2018. Процитовано 7 липня 2025.
  7.  В Ужгороді на Пагорбі Слави поховали військовослужбовця 128-ї гірсько-піхотної бригади Андрія Сипавку, повідомляє Телеканал Sirius на YouTube
  8. Герої не вмирають: в Ужгороді поховали військового 128-ї гірсько-піхотної бригади Андрія Сипавку. Uzhgorod.net.ua. 25 травня 2018. Процитовано 7 липня 2025.
  9. Рішення Ужгородської міської ради від 28 серпня 2018 року№ 1245 «Про присвоєння звання „Почесний громадянин м. Ужгорода“»
  10. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya