Сипучі піски

Сипу́чі піски́, хиткі́ піски^{[джерело?]}, також сипки́й пісо́к, пісо́к-сипуне́ць^[1] — піски, перенасичені водою, та здатні внаслідок цього засмоктувати в разі потрапляння в них предмети, тварин чи людей.

Утворення

Сипучі піски є суспензією піску та води. Вони зазвичай трапляються у гирлах великих річок або вздовж рівнинних ділянок струмків чи пляжів. Якщо дно наповненої піском западини складається з глини або іншого щільного матеріалу, це перешкоджає стоку води^[2].

Регіонами, де часто трапляються сипучі піски, є узбережжя водойм Юти, Нью-Мексико, Колорадо та Аризони, болота Флориди, Північної та Південної Кароліни^[3], західне узбережжя Тасманії^[4], береги острова Сейбл у Канаді^[5].

Гіпотетично суспензію з тими ж властивостями може утворювати пісок, насичений повітрям. В такому разі він називається сухим сипучим піском. Його створено в лабораторних умовах, але існування в природі не підтверджене^[6].

Небезпека

Оскільки густина піщано-водної суспензії перевищує густину людського тіла, то людина не може потонути в сипучому піску, але може погрузнути в ньому настільки, що не зуміє самостійно вибратися^[2]^[7]. Попри те, вона може потонути через приплив, зневоднення чи переохолодження^[8]. Найефективніший спосіб вибратися з сипучого піску — це відкинутися назад, розподіливши вагу тіла по великій площі^[9].

У культурі

Голлівудські пригодницькі фільми популяризували сипучі піски, зображаючи їх як смертельну природну пастку, де людина повільно тоне. Їхнє зображення частішало з 1930-х і досягло піку в 1960-і. Але до 2000-х років творці фільмів і серіалів майже відмовилися від сипучих пісків як банальної сюжетної сцени, в якій герої рятуються не власними зусиллями, а завдяки щасливому випадку. Сипучі піски зображалися в таких фільмах, як «Лоуренс аравійський» (1962), «Жінка в пісках» (1964)^[10].

Сипучі піски — тема сексуального фетишизму. В графічних зображенням вони створюють ситуацію, де жінки перебувають у небезпеці, тонучи в піску^[10].