Клітини сироподібної змазки типово являють собою багатокутники чи овоїди і не мають ядер. Корнеоцити сироподібної змазки не мають десмосомального прикріплення і це відрізняє їх від корнеоцитів, що містяться у матерньому роговому шарі[9]. Товщина корнеоцитів 1-2 мкм. Ці клітини оточені шаром аморфних ліпідів без типової для матернього рогового шару ламелярної будови[7].
Змазка розподілена нерівномірно, вона присутня у вигляді вічкуватої, губчастої маси. Критичний поверхневий натяг змазки 39 дин/см.[10]. Незважаючи на вміст води (82 %), змазка є неполярною сполукою. Ці особливості можуть свідчити про «водозахисну» функцію змазки, що запобігає тепловтратам зразу після народження[7].
Біологічні властивості
Змазка забезпечує електричну ізоляцію плода[11], що вважається важливим аспектом внутрішноутробного розвитку[7]. Колись наукові дослідження показували збільшені тепловтрати внаслідок випарування води у новонароджених у разі видалення змазки[12], але сучасніші дані підтверджують, що ділянки шкіри, відмиті від змазки, зменшують випарування води більше, ніж ділянки, на яких змазку залишено in situ[13]. Сироподібна змазка не змочується водою. Вважають, що змазка сприяє розвитку кишкової мікрофлори[5].
Секреція
Шкірне сало сироподібної змазки виробляється in uteroсальними залозами починаючи з 20-го тижня вагітності. Змазка присутня, як правило, тільки у доношених дітей, у той час у недоношених і переношених вона відсутня[4]. Післяпологова десквамація у дітей, народжених через 42 тижні і більше, очевидно, пов'язана з втратою сироподібної змазки.
Функції
Припускають, що змазка виконує такі функції, як зволоження шкіри дитини, полегшення проходу крізь пологові шляхи, а також збереження тепла і захист шкіри новонародженого від впливів довкілля. Припускають. що змазка може мати й антибактеріальний ефект[7], звичайно, не у хімічному сенсі, а тільки у фізичному — як своєрідний жирний крем, що перешкоджає бактеріям потрапити на шкіру[4].
У тварин
Сироподібну змазку виявлено у дитинчат деяких морських ссавців, таких як окремі представники ряду ластоногих. Дон Боуен, морський біолог з Нової Шотландії, спостеріг, що дитинчата звичайних тюленів, народжуючись зі змазкою, можуть зразу плавати, на відміну від дитинчат інших тюленів, що не здатні до плавання протягом не менше 10 днів після народження[14].
↑Sumida Y, Yakumaru M, Tokitsu Y, et al. Studies on the function of Vernix caseosa: The secrecy of Baby's skin. Cannes, France: International Federation of the Societies of Cosmetic Chemists 20th International Conference; 1998. pp. 1–7.
↑Baker, SM; Balo, NN; Abdel Aziz, FT (Mar–Apr 1995). Is vernix caseosa a protective material to the newborn? A biochemical approach. Indian Journal of Pediatrics. 62 (2): 237—9. doi:10.1007/bf02752334. PMID10829874.
↑Youssef, W; Wickett, RR; Hoath, SB (Feb 2001). Surface free energy characterization of vernix caseosa. Potential role in waterproofing the newborn infant. Skin Research and Technology. 7 (1): 10—7. doi:10.1034/j.1600-0846.2001.007001010.x. PMID11301635.
↑Wakai, RT; Lengle, JM; Leuthold, AC (Jul 2000). Transmission of electric and magnetic foetal cardiac signals in a case of ectopia cordis: the dominant role of the vernix. caseosa. Physics in Medicine and Biology. 45 (7): 1989—95. doi:10.1088/0031-9155/45/7/320. PMID10943933.
↑Saunders, Colman (1 серпня 1948). The vernix caseosa and subnormal temperature in premature infants. The Journal of Obstetrics and Gynaecology of the British Empire. 55 (4): 442—444. doi:10.1111/j.1471-0528.1948.tb07409.x. PMID18878967.
↑Riesenfeld B, Stromberg B, Sedin G. The influence of vernix caseosa on water transport through semipermeable membranes and the skin of full-term infants. Neonatal Physiological Measurements: Proceedings of the Second International Conference on Fetal and Neonatal Physiological Measurements, 1984:3–6.
↑Vaneechoutte, Mario; Kuliukas, Algis; Verhaegen, Marc. Was Man more Aquatic in the Past?. Bentham E Books. с. 157. Процитовано 18 вересня 2016.