Ситник тупоцвітий

Ситник тупоцвітий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Ситникові (Juncaceae)
Рід:	Ситник (Juncus)
Вид:	J. subnodulosus
Біноміальна назва
Juncus subnodulosus Schrank, 1789

Ситник тупоцвітий^[1], ситник тупопелюстковий^[2] (Juncus subnodulosus) — вид рослин із родини ситникових (Juncaceae), що зростає у Європі, Західній Азії, північно-західній Африці.

Багаторічна трава 40–130 см заввишки. Утворює пухкі дернини. Кореневище міцне й повзуче. Стебла з 1–2 стебловими листками; кореневище також дає поодинокі, довгі листки з укорочених пагонів. Листки 20–100 см. Суцвіття волотисте, широке, з численними коротенькими розчепіреними гілочками, 10–50 квіткових голів; головки 5–10-квіткові. Квітки солом'яно-жовті. Листочки оцвітини шкірясто-широко-перетинчасті, еліптичні, 2–2.5 мм, тупі. Коробочка рівна оцвітині, 3-гранно-яйцеподібна, загострена. Період цвітіння: червень і липень^[2][3].

Зростає у Європі, Західній Азії, північно-західній Африці^[4][5].

Цей вид зростає в різних вапнякових болотах, включаючи від нейтральних до основних ставків, затоплені луки в Італії та на Корсиці, заболочені луки та береги невеликих струмків на рівнинах та горах^[6].

В Україні вид зростає на болотах і луках — у Закарпатті^[2].

Синоніми: Juncus divaricatus Wolff, Juncus neesii F.Heller, Juncus obtusatus Kit. ex Schult., Juncus obtusiflorus Ehrh. ex Hoffm., Juncus retroflexus Rafn^[7].