Сказінський Ілярій Михайлович
Ілярій Михайлович Сказінський (псевдо.: «Крига», «Богданович»; нар. 1921, с. Мшана, нині Тернопільський район Тернопільська область — пом. грудень 1951, м. Чортків Тернопільська область) — український військовик, поручник-політвиховник УПА (22.01.1946), учасник національно-визвольних змагань. ЖиттєписНародився в селі Мшана Тернопільського повіту ЗУНР, окупованої Польщею. Закінчив учительську гімназію, навчався у сільськогосподарській академії в м. Подєбради (нині Чехія). Працював учителем. Від 1939 — член ОУН. Станичний ОУН у своєму селі до серпня1941 року, та підрайонний провідник ОУН до червня 1942 року. 1942 — повітовий референт пропаганди Зборівського району, 1943 — референт ОУН на Бережанщині. 1944—1946 — політвиховник воєнної округи «Лисоня» УПА. Організаційний референт Чортківської округи ОУН у 1947—1949 роках. Від 1949 і до арешту 2 травня 1951 року — окружний провідник Чортківської округи ОУН. У квітні 1951 Ілярія Сказінського заарештували органи МДБ; 28 жовтня 1951 засуджений до смертної кари. Вирок виконали у грудні[1] на ринковій площі в Чорткові[2], повішаний разом з діячами ОУН Левком Бегерським (районовий провідник Золотопотіцького району[3]), Дмитром Малиником[a] та Броніславом Поповичем. Тіла повстанців три доби висіли на площі, їх пильнували 20 червоноармійців[1]. Нагороди
Вшанування пам'яті
Див. такожПримітки
Зауваги
Джерела та література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia