Скамандр (міфологія)
Скамандр (грец. Σκάμανδρος) — ім'я двох персонажів давньогрецької міфології: річкового бога і його онука. Також відомий як Ксант або Ксантос, передусім як персоніфікація річки. Річковий бог Скамандр був сином Океана і Тетії. За іншою версією, його батьком був Зевс. Скамандр персоніфікував однойменну річку, яка протікала попід стінами Трої. Скамандр мав дочку Главкію, яку герой Геракл забрав із собою, коли воював з Троєю, і вона стала коханкою Дімаха. Коли Дімах загинув у бою, Главкія попросила прихистку в Геракла і народила сина, якого назвала як батька — Скамандром. За настоятельства Геракла юний Скамандр став царем в Беотії. Той назвав місцеву річку Інах своїм іменем, а сусідній струмок — на честь матері Главкією. Дружиною Скамандра стала Акідуса, яка народила трьох дочок. На її честь цар назвав джерело. Дочкам Скамандра місцеві жителі поклонялися, називаючи їх «непорочними»[1]. За іншою версією, Скамандр був критським царевичем, що під час голоду привів критян в Малу Азію[2], де побудував місто Смінфій. Скамандр загинув у битві з племенем бебриків, втопившись у річці Ксант, але лишив по собі сина Тевкра від німфи Ідеї. Також є версія, що саме Тевкр привів критян до Малої Азії. Нащадки прибулих стали предками троянців[3]. Бог Скамандр у Троянській війні в образі річки боровся з Ахіллесом, який завалив води трупами вбитих ворогів. Тричі Скамандр (в «Іліаді» Ксантос) намагався вбити Ахіллеса, але був зупинений Герою, Афіною і Гефестом. Коли боротьба між Гефестом, що поливав річку вогнем, стала надто запеклою і загорілися навколишні землі, Скамандр випросив у Гери припинити сутичку. Гефест перестав лити вогонь і боги розійшлися миром[4]. ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia