Скелетно-м'язова система людини

Скелетно-м'язова система людини (синоніми: Опорно-рухова система, опорно-руховий апарат, кістково-м'язова система, локомоторна система) — комплекс структур який утворює каркас, надає форму організму, дає йому опору та забезпечує захист внутрішніх органів і можливість пересування у просторі.^[1]

Це функціональна сукупність кісток скелета, їх з'єднань (суглобів і сінартрозів), і соматичної мускулатури з допоміжними пристосуваннями, які здійснюють за допомогою нервової регуляції локомоції, підтримання пози, міміки та інших рухових діях, поряд з іншими системами органів утворює людське тіло.

Це саморушний механізм, який складається з 400 м'язів, 206 кісток і декількох сотень сухожиль. Більшість кісток скелету з'єднане рухомо за допомогою суглобів. Одним кінцем м'яз прикріплюється до однієї кістки, утворюючи суглоб, іншим кінцем — до іншої кістки.

В англомовній літературі застосовують близькі за значенням терміни: англ. musculoskeletal system (скелетно-м'язова система) та англ. locomotor system (локомоторна система).

Функції

Опорна — фіксація м'язів і внутрішніх органів;
Захисна — захист життєво важливих органів (головний мозок і спинний мозок, серце та ін);
Рухова — забезпечення простих рухів, рухових дій (постави, локомоції, маніпуляції) та рухової діяльності;
Ресорна — пом'якшення поштовхів та струсів;
Біологічна — участь у забезпеченні життєво важливих процесів, таких як мінеральний обмін, кровообіг, кровотворення та інші.

Рухова функція можлива лише за умови взаємодії кісток і м'язів скелета, тому що м'язи приводять в рух кісткові важелі. При скороченні м'яз призводить кістки в рух. Завдяки м'язам протилежної дії кістки можуть не тільки здійснювати ті чи інші рухи, але й фіксуватися відносно один одного.

Кістки та м'язи беруть участь в обміні речовин, зокрема в обміні кальцію та фосфора.

Підсистеми

Скелет

Загальний план будови організму людини. Анатомічна термінологія. Осі та площини людського тіла. Форма, будова, хімічний склад, хімічні властивості кісток і вікові їх зміни. Загальна будова хребців.
Хребет, його форма, вигини.
Зміна форми хребта у людини, зумовлена прямоходінням.
Шийні, грудні та поперекові хребці.
Крижова кістка і куприкова кістка. Зміна форми і будови відділів хребта в залежності від функції та віку. Ребра, грудина. Грудна клітка в цілому.
Скелет верхньої кінцівки — загальний план будови. Кістки плечового поясу. Плечова кістка.
Кістки передпліччя і кисті.
Скелет нижньої кінцівки — загальний план будови. Тазова кістка. Таз в цілому. Стегнова кістка. Наколінок.
Кістки гомілок та стопи. Рентгенанатомія скелету.
Загальні дані про будову кісток черепа. Потилична та тім'яна кістки.
Лобова та решітчаста кістки.
Клиноподібна кістка. Скронева кістка. Верхня щелепа. Піднебінна кістка. Нижня щелепа та дрібні кістки лицевого черепа.
Череп в цілому. Носова порожнина. Очна ямка. Вискова, підвискова, крилопіднебінна ямки. Рентгенанатомія черепа.

Сполучення кісток

Артрологія. Види сполучення кісток.
Сполучення хребців. Атланто-потиличний суглоб.
Сполучення ребер.
Висково-щелепний суглоб. Сполучення кісток плечового пояса. Плечовий суглоб.
Ліктьовий суглоб. Сполучення кісток передпліччя. Променево-зап'ястковий суглоб. Суглоби кисті.
Сполучення кісток таза.
Кульшовий суглоб.
Колінний суглоб. Сполучення кісток гомілки.
Гомілковостопний суглоб. Суглоб стопи. Склепіння стопи.