Скибін Рустем Володимирович

Рустем Скибін
Рустем Скибін
Rustem Skybin
Народження	1976; Самарканд, Узбекистан
Національність	кримський татарин
Країна	Україна
Жанр	скульптор, кераміст
Навчання	Самаркандське училище мистецтв
Вчитель	Мамут Чурлу
Діяльність	художник
Напрямок	художник-педагог
Сайт	rustemskybin.com
	Скибін Рустем Володимирович у Вікісховищі

Рустем Володимирович Скибін (6 квітня 1976, Самарканд, Узбекистан) — сучасний кримськотатарський кераміст, гончар, художник традиційного та сучасного мистецтва, етнограф, орнаменталіст, графічний дизайнер та дизайнер інтер'єрів, педагог. Заслужений майстер народної творчості України (2020)^[1].

Ініціатор, автор, куратор масштабних проєктів про культуру Криму. Займається дослідженням, збереженням, відновленням автентичного та розвитком сучасного мистецтва, популяризацією народної, традиційної культури кримських татар.

Активний промоутер кримськотатарської культури в Україні, ЄС, Великобританії, США, Канаді, Близькому Сході та Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Біографія

Народився 6 квітня 1976 року в Самарканді (Узбекистан)^[2].

Родичі, які були депортовані в 1944-му році з південного берега Криму — дідусь із Кореїзу, бабуся з Місхору^[3].

1996 року закінчив Самаркандське училище мистецтв за спеціальністю «художник-педагог». Того ж року повернувся на батьківщину матері — в Крим.

З 1996 по 2000 рік працював головним художником на керамічному підприємстві «Таврика», Сімферополь. На основі орнаментів кримськотатарської вишивки, зібраних і розшифрованих малярем та мистецтвознавцем Мамутом Чурлу, Рустем Скибін створив власний стиль поліхромного розпису керамічних виробів, що продовжує традиції кримських татар. Активно збирає, аналізує, відновлює технології виробництва різноманітних форм традиційної побутової гончарної кераміки, вивчає і відновлює професійну лексику.

Рустем Скибін створив серію унікальних тарелів з вишуканими каліграфічними композиціями, які є його основним продуктом. Він також виробляє керамічні світильники, фонтани, музичні інструменти, декоративні панно. Його роботи популярні за межами Криму та України.

Викладав в Бахчисарайській дитячій керамічній студії «Чьолмекчілер» (в перекладі з кримськотатарської «гончарі»). У селищі Акрополіс, Сімферопольський район, створив творчу майстерню «El-Cheber» (з кримськотатарської «країна майстрів»), в якій виховав таких майстрів як Айдер Абібулаєв, Ельдар Гусенов, Асіє Мушурова, Асіє Усеїнова^[4].

Скибін бере активну участь у регіональних, всеукраїнських та міжнародних виставках.

Член творчого об'єднання «Чатир-Даг». Кандидат в члени Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Член Асоціації кримськотатарських художників.

Учасник багатьох фольклорних фестивалів та ярмарків в Україні, Польщі, Туреччині. Взяв участь у презентаціях культури корінного народу Криму у Раді Європи у м. Страсбург у 2015 р., в експозиції кримського гончарства на Фестивалі Блюр Вест у Торонто, Канада у 2018 році.

З 2014 р. проживає та працює у Києві.

Організатор і учасник багатьох масштабних мистецьких проєктів, покликаних зберігати і пропагувати кримськотатарську культуру.

В рамках проєкту «Стежка», ініційованого агенцією «АртПоле», разом з українськими і польськими митцями розмалював кримськотатарськими орнаментами підземний перехід у Києві, стіну Бердянського художнього музею і фасад бібліотеки у Вінниці^[5]^[6].
Головне завдання проєкту «Візерунки миру», в рамках якого діє кілька окремих студій — передати кримськотатарські традиції наступному поколінню. Проєкт покликаний поповнити колекцію прикладного кримськотатарського мистецтва, яку можна було б показувати в Україні й за кордоном^[5].
Ініціатор та куратор проєкту «Шлях / Yol» (2021, за підтримки Українського культурного фонду).
26 червня 2023 року презентував унікальну виставку кримськотатарських шевронів і військової айдентики у вигляді арт-об'єктів і авторських патчів^[7].
У 2023 році в Київській картинній галереї представлений новий проєкт Рустема Скибіна під назвою «Qalqan / Щит»^[8]. В основі проєкту — керамічні панно у формі захисних «щитів», декоровані рослинним орнаментом як символом відродження, спротиву несправедливості, збереження та продовження життя^[9].
2024 р. художник перетворив на мистецький об'єкт морський дрон Magura V5 ― прикрасив бойовим кримськотатарським орнаментом один із безпілотників ГУР МОУ, який буде нищити російські кораблі. В його основу художник заклав кримський або кефінський тюльпан, який символізує молодого чоловіка, захисника. Творча композиція на ударному морському дроні позначає доблесть, волю до перемоги та союзну підтримку^[10]^[11].
Взяв участь в художньому оформленні «Календаря знаменних та пам'ятних дат з історії Криму та кримськотатарського народу» (Київ, 2025)^[12].
Створив дарунок від українського та кримськотатарського народів президенту Туреччини Реджепу Тайїпу Ердогану — символічний Щит дружби (Dostluk Kalkanı)^[13].