Скидан Микола Олексійович

Микола Скидан
Микола Олексійович Скидан
Микола Скидан; Микола Олексійович Скидан
Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження	26 грудня 1976; Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	2 вересня 2024 (47 років); с. Гродівка, Покровський район, Донецька область, Україна; (загинув у ході бойових дій)
Національність	українець
Alma Mater	Державний університет економіки і технологій
Псевдо	Восток
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	40 ОМПБ; «Запоріжжя»; 129 ОБрТрО; 151 ОМБр
Війни / битви	Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну Битва за Покровськ; ;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Мико́ла Олексі́йович Скида́н (1976—2024) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2025, посмертно).

Життєпис

Народився 21 грудня 1977. Мешкав у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчив Державний університет економіки і технологій за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення»^[1]. Працював першим заступником директора комунального підприємства «Муніципальна гвардія».

З 2014 року брав участь в АТО на сході України — служив у 40-му окремому мотопіхотному батальйоні «Кривбас». У складі 37-го окремого мотопіхотного батальйону воював під Авдіївкою, Маріуполем та Широкиному на Донеччині. У 2015 році був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Під час російського вторгнення в Україну продовжував нести службу у складі у 129-ї окремої бригади ТРО та 151-ї окремої механізованої бригади ЗСУ^[2]. Мав декілька поранень після яких повертався у стрій.^[3]

2 вересня 2024 року у с. Гродівка поблизу м. Покровськ на Донеччині під час бою його розвідувальній групі загрожувало оточення та знищення. Микола Скидан наказав підлеглим залишити поле бою, а сам забезпечив її відхід. Унаслідок близького розриву ворожого FPV-дрона Микола Скидан зазнав несумісного з життям поранення.^[4]

Попрощались із Миколою Скиданом у м. Кривий Ріг 6 вересня 2024 року^[5].

Нагороди

Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 лютого 2025, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[6];
орден «За мужність» III ступеня (25 грудня 2015) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі^[7].