Скотомогильник

Скотомогильник^[1] або худобомогильник^[2] — місце для довготривалого поховання трупів сільськогосподарських та домашніх тварин, що загинули від епізоотії (або забитих для запобігання її розповсюдженню). Особливий статус охорони та обліку мають поховання з сибірською виразкою.

В деяких країнах поховання трупів тварин у землю заборонено, їх утилізацію та знищення здійснюють на ветеринарно-санітарних заводах шляхом переробки в м'ясо-кісткове борошно або знищуються (спалюванням або похованням), залежно від висновку ветеринарного спеціаліста і відповідно до нормативних документів.

На топографічних картах місця скотомогильників вказуються спеціальними умовними знаками.^[3]

За санітарними вимогами скотомогильник повинен бути розташований на відстані не менше 1000 метрів від житлових, тваринницьких (у тому числі і птахівницьких) будівель, скотопрогінних трактів, проїжджих доріг, річок, ставків та інших водойм.

Площа під будівництво не менше 600 м², на сухому піднесеному місці не ближче 1 км від інших будівель, водойм та населених пунктів, обноситься глухим парканом заввишки не менше 2 м. З внутрішньої сторони паркану виривають рів завглибшки 1,4 м та шириною 1,5 м, з вийнятого ґрунту роблять вал, через рів перекидають міст. Глибина ґрунтових вод на ділянці має бути не менше 2 м. На території скотомогильника будують одну або кілька біотермічних ям — спеціальних споруд (розмір 3,0: 3,0 м; глибина 9-10 м) для знезараження біологічних відходів. Стіни ями зводять з червоної цегли або інших волого- та термостійких матеріалів, виводять вище рівня землі на 40 см і штукатурять бетонним розчином. На дно укладають шар щебеню та завалюють бетоном. Перекриття — двошарові, між шарами закладають утеплювач, в центрі залишають отвір, що щільно закривається кришкою. З ями виводять витяжну трубу, над ямою будують навіс. При розкладанні біологічного субстрату через 20 днів створюється температура 65-70 ° C, що забезпечує загибель патогенних мікроорганізмів^[4]. Повторне використання біотермічної ями дозволяється через 2 роки після останнього закидання та за умови відсутності збудників сибірки у наявних залишках.

Місце для скотомогильника вибирається за вимогами нормативних документів та узгоджується з органами місцевої адміністрації за поданням організації державної ветеринарної служби, узгодженим з центром санітарно-епідеміологічного нагляду^[5].

• Біотермічна яма — спеціальна споруда для знезараження трупів тварин біотермічним шляхом.^[2]
• Кладовище для домашніх тварин
• Цвинтар собак

• В Златоусте построят новый скотомогильник. 10 жовтня 2008. Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 9 квітня 2009.
• «Развитой» скотомогильник. 9 листопада 2008. Процитовано 9 квітня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
• Федчун, М. І. (2013). Аналіз ефективності оздоровчих заходів проти лейкозу ВРХ в умовах СТОВ «Україна» Обухівського району Київської області.: «Скотомогильник необхідно обгородити парканом, висотою 2 м. Організувати замикання огородженої території. Перед вїздом на дану територію необхідно повісити табличку…»
• Байдевлятов, Ю. А. (2018). Підвищення ефективності вакцинопрофілактики інфекційного ринотрахеїту у корів шляхом застосування комбінованої добавки ЦЕДА-віт.: «Трупи загиблих тварин вивозяться за територію ферми на скотомогильник,…»
• Суботський В.П., Соколова В.В. Топографічне і землевпорядне креслення: навчальний посібник. — Київ : Аграрна освіта, 2010. — С. 155. — 1000 прим. — ISBN 978-966-7906-68-9.

• Ветеринарный энциклопедический словарь: В 2-х томах / Гл. ред. акад. К. И. Скрябин; Сост. и ред. А. Я. Шапиро. — М. : Гос. изд-во сельскохоз. лит-ры, 1950—1951.