Скотті Михайло Іванович

Михайло Іванович Скотті
італ. Michel Angelo Pietro Scotti
Народження	17 жовтня (29 жовтня) 1814(1814-10-29) Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть	22 лютого (11 березня) 1861(1861-03-11) (46 років)
	Париж, Французька імперія
Поховання	Цвинтар Монмартр[3]
Країна	Австрійська імперія[1] Російська імперія (з 1831 р.)
Жанр	історичний, портретний живопис, пейзаж
Навчання	Петербурзька академія мистецтв (1835)
Діяльність	художник
Напрямок	академізм
Покровитель	граф І. П. Кутайсов
Вчене звання	академік ІАМ професор ІАМ
Батько	Джованні Батіста Скотті
Звання	академік ІАМ професор ІАМ
Роботи в колекції	Нижньогородський державний художній музейd
Нагороди	Медалі Імператорської Академії мистецтв «За успіх у малюванні»[2]: дві малі (1831, 1835) та велика срібні (1832); мала золота за картину «Патріотизм містян Нижнього Новгорода 1612 року» (1835).
Скотті Михайло Іванович у Вікісховищі

Миха́йло Іва́нович Ско́тті (Мікела́нждело П'є́тро Ско́тті) (італ. Michel Angelo (Michelagnolo) Pietro Scotti^[1]; 17 [29] жовтня 1814^[2], Санкт-Петербург, Російська імперія — 22 лютого [11 березня] 1861, Париж, Франція) — російський історичний і портретний живописець, аквареліст, академік, професор історичного живопису Імператорської Академії мистецтв^[1].

Один із представників династії італійських живописців-декораторів, син художника Івана Карловича Скотті (італ. Giovanni Battista Scotti) (1776-1830)^[1].

Початкову загальну освіту здобув у школі при костелі святої Катерини. Після смерті батька виховувався у будинку художника О. Є. Єгорова. Відвідував, як вільний учень, заняття в Академії мистецтв; під час навчання нагороджувався срібними медалями за успіхи у малюванні з натури та за портретний живопис. Завершивши навчання у 1835 році отримав малу золоту медаль за картину «Пожертви містян Нижнього Новгорода…».

1838 року поїхав разом із сім'єю графа П. І. Кутайсова до Італії, де пробув до 1844 року. В Італії сформувався його стиль, що нагадує мистецтво К. П. Брюллова. 1844 року М. І. Скотті писав ікони для православної церкви російського посольства в Константинополі. 1845 року він почав роботу з написання 28 ікон у Спаському соборі, який будувався в Нижньому Новгороді.

Академія мистецтв 18 листопада 1845 року надала йому звання академіка «з відомих праць з історичного та акварельного живопису». До весни 1849 року жив у Петербурзі, розписував «тоновські» церкви — Благовіщенську, Введенську, Миронівську (не збереглися).

З 16 травня 1849 року викладав у Московському училищі живопису та скульптури, замінивши Ф. С. Зав'ялова. Серед його безпосередніх учнів — К. Є. Маковський і М. В. Неврев; у нього навчалися В. Г. Перов і С. І. Грибков).

У 1857 році виїхав до Італії. 1859 року востаннє відвідав Москву. Помер у Парижі і похований на цвинтарі Монмартр

• Скотти (Михаилъ Ивановичъ) // Энциклопедический словарь = Энциклопедическій словарь / под ред. проф. И. Е. Андреевского. — Санкт-Петербург : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1900. — Т. XXX «Сим — Слюзка». — С. 258.
• Скотти, Михаилъ Ивановичъ // Русский биографический словарь = Русскій біографическій словарь / изд. под наблюдением пред. Имп. Рус. ист. о-ва А. А. Половцова. — Санкт-Петербург : Императорское Русское Историческое Общество, 1904. — Т. 18 «Сабанеев — Смыслов». — С. 615—616.
• Маркина Людмила. Старался я усовершенствовать себя // Наше наследие : иллюстрированный культурно-исторический журнал. — М. : ООО «Редакция журнала “Наше наследие”», 2011. — № 97. — ISSN 0234-1395.
• Антонов В. В. Забытый мастер // Московский журнал. — 2014. — № 1. — С. 33. — ISSN 0868-7110.

• Буткевич Дмитрий. Торги в Третьяковской галерее // «Независимая газета» : газета. — М. : ЗАО Редакция «Независимой газеты», 2004. — Вып. от 15 октября. — № 224 (3337).^{[недоступне посилання з Жовтень 2019]}
• Данилевич Инна. Итальянская сценка // «Вестника цветовода» : журнал. — М., 2008. — № 19 (111). Архівовано з джерела 17 червня 2012.
• Картина М. И. Скотти «Итальянская сценка» на аукционе Сотбис (англ.). Sotheby's. 10 червня 2008. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 20 листопада 2012.