Скребець Василь Олексійович

Василь Олексійович Скребець
Народився	24 червня 1949(1949-06-24) (75 років) село Зеленівка
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Чернігів
Діяльність	психолог
Відомий завдяки	український психолог, доктор психологічних наук, професор, академік Української академії наук, Відмінник освіти України, Заслужений працівник освіти України .
Alma mater	Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Нагороди	Нагрудний знак «Відмінник освіти України» (2003); Лауреат премії Української академії наук (2004); Золота медаль Української академії наук (2011); Почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (2011).

|помер=

Василь Олексійович Скребець (24 червня 1949(19490624), село Зеленівка, Бахмацький район, Чернігівська область) — 28 січня 2016 року^[1]) — видатний український психолог, доктор психологічних наук, професор, академік Української академії наук, Відмінник освіти України, Заслужений працівник освіти України. Фундатор вітчизняної екологічної психології, засновник наукової школи екологічної психології на Чернігівщині^[2].

Життєве кредо: «Життя прожить — не поле, а державу перейти і себе не загубить, та в ньому кредо своє віднайти. З віднайденого в житті собі беру лиш необхідне, а решту віддаю людям».

Народився 24 червня 1949 року в селі Зеленівка Дмитрівського (нині Бахмацького району) Чернігівської області. Дитинство пройшло в селі Курінь, що неподалік від гетьманської столиці Батурина під Бахмачем, у сім'ї механізатора. У 1965 році закінчив 9-річну Курінську середню школу Бахмацького району, після чого вступив до Прилуцького педагогічного училища. У 1969 році закінчив училище з відзнакою. Згодом поїхав працювати вчителем трудового навчання у далеку сільську школу на Київщині. Упродовж 1969—1971 років служив у лавах збройних сил СРСР (Московський округ ПВО). Під час служби був комсоргом роти у віддаленій військовій частині. Один із комсомольських форумів був присвячений знайомству з Московським державним університетом імені М. В. Ломоносова. Саме тоді юнак вирішив отримати професію психолога. Успішно вступивши на факультет психології Московського державного університету імені М. В. Ломоносова за спеціальністю «Психологія», у 1977 р. закінчує його, отримавши кваліфікацію «Психолог. Викладач психології». Після чого за направленням їде працювати до міста Волгоград (Росія).

• Прилуцьке педагогічне училище
• Московський державний університет імені М. В. Ломоносова

Стаж трудової діяльності вченого складає 50 років, з них майже 40 років присвячено науковій роботі.

• 1977—1981 рр. — клінічний відділ Науково-дослідного інституту гігієни, токсикології та профпатології (м. Волгоград), молодший науковий співробітник;
• 1981 р. — проблемна науково-дослідна лабораторія Волгоградського державного інституту фізичної культури, старший науковий співробітник;
• 1981—1991 рр. — проблемна науково-дослідна лабораторія Волгоградського державного інституту фізичної культури, завідувач лабораторії;
• 1991—1996 рр. — Чернігівський державний педагогічний інститут імені Т. Г. Шевченка, доцент кафедри хімії;
• 1996—1998 рр. — Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, доцент кафедри психології;
• 1998—2007 рр. — Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, декан факультету перепідготовки, завідувач кафедри психології;
• 2007—2016 рр. — Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, професор, завідувач кафедри екологічної психології та психічного здоров'я.

• 1987 р. — захист кандидатської дисертації на тему «Индивидуально-психологические особенности старших школьников в связи с их физической подготовленностью и профориентацией» за спеціальністю 19.00.01 — загальна психологія (диплом ПС № 001855, 28.10.1987 р.);
• 1991 р. — присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника за спеціальністю «Загальна психологія» (атестат СН № 069047, 03.04.1991 р.);
• 2006 р. — захист докторської дисертації на тему «Особливості екологічної свідомості в умовах наслідків техногенної катастрофи» за спеціальністю 19.00.01 — загальна психологія, історія психології (диплом ДД № 005649, 15.02.2007 р.);
• 2011 р. — присвоєно вчене звання професора кафедри екологічної психології та психічного здоров'я (атестат 12ПР № 007118).

Найсуттєвішим науковим здобутком Скребця В. О. є те, що він одним з перших в Україні став розбудовувати новий напрям психологічної науки — екологічну психологію^[3], опрацьовуючи загальнотеоретичні та методологічні основи екопсихології. Навчальний посібник «Екологічна психологія» (1998)^[4][5] був першим з цієї галузі знань в Україні. В ньому викладена авторська концепція, що складалася у процесі багаторічного емпіричного й теоретичного дослідження адаптогенезу екологічної свідомості населення, яке постраждало від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Сьогодні у цьому напрямі захищаються дисертації, виконуються магістерські і дипломні роботи, пишуться курсові й реферативні студентські дослідження не тільки в Чернігові, а й в інших регіонах України та країнах дальнього і ближнього зарубіжжя. Василем Олексійовичем Скребцем створено кафедру екологічної психології та психічного здоров'я (2007)^[6] (Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка). На сьогодні при кафедрі діє лабораторія еколого-психологічних досліджень імені В. О. Скребця. На Чернігівщині професором Скребцем В. О. започатковану наукову школу екопсихології. Наразі його учні та послідовники активно розвивають ідеї засновника школи (І. І. Шлімакова^{[7][8][9][10]}, Ю. В. Борець, О. О. Буковська, О. Л. Гірченко, В. А. Дяченко, Д. Е. Дубініна^[11], І. А. Мунасипова-Мотяш^[12] та ін.).

Автор понад 150 наукових та навчально-методичних праць, серед них: Монографії:

• «Психологічна феноменологія екологічної катастрофи (на матеріалах Чорнобильської катастрофи» (1998, у співавторстві)^[13];
• «Екологічна психологія у віддалених наслідках екотехногенної катастрофи» (2004)^[14];
• «Концептуальні засади побудови регіональної моделі екологічної освіти і виховання учнівської молоді» (2006).

Навчальні посібники:

• «Екологічна свідомість: історичний розвиток, сучасний стан, психологічна діагностика» (1997)^[15][16];
• «Екологічна психологія» (1998)^[17][18];
• «Основи психодіагностики» (2000, 2003, 2007) (рекомендовано МОН України)^[19][20];
• «Екологічна психологія: онкопсихологічний практикум» (2011) (рекомендовано МОН України)^[21].

Підручники:

• «Екологічна психологія» (2014, у співавторстві) (рекомендовано МОН України).

Авторські діагностичні методики:

• Методика «Незавершені речення екологічного спрямування» (НРЕС);
• Тест «Екоціннісні диспозиції» (ТЕД-М25);
• Методика діагностики складових буденної свідомості «Здоровий глузд, мораль і право»;
• Методика діагностики суб'єктивного відчуття впливів (СВВ);
• Опитувальник чутливості до впливів (ОЧВ) (В. О. Скребець, І. І. Шлімакова);
• Методика Р4С (розум, сила, серце, спокій, секс).

• Почесна грамота управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації (1995, 1997, 1999);
• Почесна грамота Чернігівської обласної державної адміністрації (1999);
• Почесна грамота Міністерства освіти України (2000);
• Нагрудний знак «Відмінник освіти України» (2003);
• Лауреат премії Української академії наук (2004);
• Золота медаль Української академії наук (2011);
• Почесне звання «Заслужений працівник освіти України» (2011).

Екологічна психологія

• Екологічна психологія в Україні^[1]
• Скребець В. О. Екологічна психологія у віддалених наслідках екотехногенної катастрофи: Монографія. — К. : Видавничий дім «Слово», 2004. — 440 с.

1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 23 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)