Скржинський Микола Кирилович

Скржинський Микола Кирилович
Скржинський Микола Кирилович
рос. Николай Кириллович Скржинский
Народився	14 вересня 1904 ; Київ, Російська імперія
Помер	1957 ; Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія; СРСР
Діяльність	інженер
Галузь	авіаційна промисловість
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Нагороди
	; ; ;

Мико́ла Кири́лович Скржи́нський (нар. 14 вересня^[1] 1904, Київ^[2] — пом. 1957, Москва) — український і радянський авіаконструктор.

Біографія

У 1928 р. закінчив Київський політехнічний інститут. У 1928—1932 рр. працював у відділі морського дослідного літакобудування в Москві. У 1929 році разом з М. І. Камовим побудував перший в СРСР автожир КАСКР^[de]-1 «Червоний інженер», а в 1931 р. — його модифікацію КАСКР-2^[3]. У травні 1931 року автожир ефектно демонструвався в польоті над Ходинським полем членам уряду і представникам командування ВПС Червоної армії^[4].

У 1932—1940 pp. працював у Центральному аерогідродинамічному інституті; брав участь у розробці автожирів А-4, А-9, А-10, А-12.

З 1947 р. — заступник головного конструктора в ОКБ О. С. Яковлєва, з 1957 р. — головний конструктор. Брав участь у створенні винищувачів Як-9, Як-3, Як-25, гелікоптера Як-100; керував проєктними та науково-дослідними роботами по гелікоптеру Як-24 — найбільшому у світі на той час.

Похований на Новодівичому цвинтарі (5 ділянка, 14 ряд.)^[5].

Нагороди

орден Леніна
орден Вітчизняної війни 2-го ступеня
орден Трудового Червоного Прапора
орден Червоної Зірки
медалі
знак «Кращому ударнику» — за створення та успішне виробництво автожира ЦАГІ А-4^[6].

Примітки

↑ Сентябрь. Вертолётный календарь. Федерация вертолётного спорта России. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 27 листопада 2012.
↑ Руденко А. Надо знать и чтить имена выдающихся украинцев. Украинский конгресс России. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2012.
↑ Кузьмина Л. М. КБ Григоровича. Первый полет КАСКРа. Летчики автожира. Счастливый день. Итог работы. Ася // Неизвестный Камов : гений вертикального взлёта. — М. : Яуза : Эксмо, 2009. — 346 с. — (Война и мы. Авиаконструкторы) — 4000 прим. — ISBN 978-5-699-33079-9.
↑ А-7-ЗА — боевой автожир для разведки, связи и корректировки артиллерийской стрельбы — конструкторa Н. И. Камовa. The Russian Engineering : Русский Инженерный портал. 2007-12. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 листопада 2012. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 7 (довідка)
↑ Новодевичье кладбище. Мастерская «Персона». Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 27 листопада 2012.
↑ Значки. Твистер-клуб. 2001-12. Архів оригіналу за 16 серпня 2011. Процитовано 27 листопада 2012.