В 1978 році описав захворювання, яке згодом дістало назву синдром Скуміна,[1] в 1986 році описав синдром невротичного фантома соматичної хвороби. Автор реабілітаційних програм, методики медитаційного тренінгу. Відомий також як автор численних публікацій (багато з них — в українських виданнях) з питань культури здоров'я, йоги, профілактики та лікування різноманітних захворювань, пропагування здорового способу життя.[2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14]
Біографія
Віктор Андрійович Скумін народився 30 серпня 1948 року в Радянському Союзі на території Пензенської областіРРФСР в сім'ї військовослужбовця. Батько — Скумін Андрій Никифорович. Мати — Скуміна Марія Іванівна. В дитинстві Віктору Скуміну, у зв'язку з численними переїздами по місцю несення служби батька, довелося проживати в різних містах, навчатися в різних навчальних закладах.[15]
Харківський національний медичний університет
В 1973 році Віктор Скумін закінчив з відзнакою Харківський національний медичний університет. Потім навчався в клінічній ординатурі в місті Києві в академіка Миколи Амосова — відомого прихильника здорового способу життя, а також в заочній аспірантурі на кафедрі психотерапії Українського інституту удосконалення лікарів.[16]
В 1976—1980 роках В. А. Скумін працював в Київському НДІ серцевої хірургії. На підставі ґрунтовного наукового дослідження у 1978 році під назвою «кардіопротезного психопатологічного синдрому» описав хворобу, яка згодом дістала назву Синдром Скуміна[16][18][19][20][21][22][23][24].
В. А. Скумін вперше у світовій науці вивчив етіологію, патогенез, клінічну картину цієї хвороби, розробив методи її діагностування, лікування, профілактики, ефективну систему реабілітаційних заходів, програму прищеплення основ культури здоров'я даній когорті населення[25].
В 1980 році В. А. Скумін був обраний за конкурсом на посаду асистента кафедри психотерапії Українського інституту вдосконалення лікарів. В 1980 році захистив у м. Харкові дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук на тему «Психотерапія і психопрофілактика в системі реабілітації хворих з протезами клапанів серця». Робота була виконана в клініці серцевої хірургії Київського ордена Трудового Червоного Прапора Науково-дослідного інституту туберкульозу і грудної хірургії ім. акад. Ф. Г. Яновського та на кафедрі психотерапії Українського інституту вдосконалення лікарів. Відгук провідної організації на кандидатську дисертацію, згідно з записом в авторефераті, надійшов з Центрального ордена Леніна Інституту вдосконалення лікарів (Російська медична академія післядипломної освіти[ru]). Підписав відгук його Заслужений діяч науки РРФСР професор В. Е. Рожнов[ru].
В 1988 році В. А. Скумін захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук на тему «Пограничні психічні розлади у дітей та підлітків з хронічними захворюваннями травної системи (клініка, систематика, лікування, психопрофілактика).» Захист відбувався у Всесоюзному інституті загальної і судової психіатрії ім. В. П. Сербського. Згідно з записом в авторефераті, вченим секретарем ради була Т. Б. Дмітрієва, а офіційним опонентом — В. Е. Рожнов. Провідна організація, яка надала відгук на докторську дисертацію, — Ленінградський науково-дослідний психоневрологічний інститут ім. В. М. Бехтєрєва. Відгук підписав Заслужений діяч науки Російської Федерації професор А. Е. Лічко.
З 1990 року В. А. Скумін працював в Харківському державному інституті культури на посаді професора кафедри педагогіки і психології. Розробив та вніс в програми підготовки соціальних педагогів курс «Виховання культури здоров'я» при активному сприянні ректора цього закладу академіка В. М. Шейка.
В публікації (2012), присвяченій аналізу сучасних підходів до вивчення феномену культури здоров'я сказано:[26]
«Згідно з концепцією вчення про культуру здоров'я, запропонованою В. А. Скуміним (2002), духовна, психічна, фізична культура визначають стан здоров'я людини. А здоров'я — духовне, психічне, фізичне — є передумовою досягнення більш високого рівня культури.»
Суть концептуальної моделі вчення Скуміна про культуру здоров'я розкривається в статті з обґрунтування світоглядного аспекту виховання культури здоров'я у студентів спеціальної медичної групи університету:[27]
«Професор В. Скумін наголошує на тому, що культуру здоров'я слід розглядати як невід'ємну складову культури духовно-моральної, культури праці і відпочинку, культури особистості і культури взаємовідносин. На думку вченого, культура здоров'я — це не тільки механічний зв'язок двох понять, але синтез, який створює нову якість, новий особливий зміст. Вона розглядається ним як інтегральна сфера знання, яка розроблює і вирішує теоретичні і практичні задачі гармонічного розвитку духовних, психічних, фізичних сил людини, формування оптимального біосоціального оточення, яке забезпечує вищий рівень життєтворчості… Таким чином, В. Скумін не тільки підкреслює те, що культура здоров'я — це окреме самостійне поняття, яке створює новий зміст, але і підкреслює її задачу, що полягає перш за все в розвитку духовних, психічних, фізичних сил людини.»
На думку доктора педагогічних наук, спеціаліста в сфері теорії і практики культури здоров'я В. П. Горащука, В. Скумін розробляв проблеми, пов'язані з культурою здоров'я, в контексті філософії М. К. Реріха[28].
Міжнародна газета «The Epoch Times», що видається послідовниками Фалунь Дафа та веде вебсайти 35 мовами, включаючи українську, повідомила у 2022 році про участь В. А. Скуміна в психологічних експериментах з рослинами[29].
Організація здійснює діяльність згідно із зареєстрованим в Міністерстві юстиції Російської Федерації статутом[30], згідно з яким це
масове громадське об'єднання, створене на добровільних і рівноправних засадах представниками різних країн та народів, спрямованих до вивчення і втілення в життя Культури Здоров’я, розвитку на даній основі наукової, художньої, технічної та іншої творчості, проведення культурно-просвітницької, оздоровчої, лікувально-профілактичної, навчально-методичної роботи, гуманістичному вихованню, формуванню здорового способу життя, охороні природних і культурних цінностей, розширенню міжнародного співробітництва, зміцненню миру і дружби між народами. Президентом-Засновником Руху, його духовним наставником є доктор медичних наук, професор Скумін Віктор Андрійович, засновник Вчення Культури Здоров’я.
Видавництвом Руху видаються книги в серіях «Навчальна література», «Вибрані лекції професора В. А. Скуміна», «Основи культури здоров'я», «Класична спадщина», «Учителі життя», «Творчість учасників руху „До здоров'я через культуру“», а також журнал «До здоров'я через культуру»[31][32].
В 2007 році за ініціативою і при участі професора В. А. Скуміна в місті Ялта (Автономна Республіка Крим) була створена громадська організація «Інститут Культури Здоров'я»[33].
Доповіді на з'їздах і конференціях
Організаційна структура психотерапевтичної допомоги в хірургії набутих пороків серця в аспекті задач реабілітації. — В кн.: VI з'їзд невропатологів і психіатрів Української РСР: Тез. доп. — Харків, 1978. — с. 54-55.
Значення і особливості психотерапевтичної тактики в передопераційній підготовці хворих до протезування клапанів серця. — В кн.: Матеріали міжобласної науково-практичної конференції по неврозам і неврозоподібним станам. — Кострома, 1978. — с. 97-100.[1] [Архівовано 2 березня 2017 у Wayback Machine.]
Деякі особливості нервово-психічної сфери у хворих з протезами клапанів серця. — В кн.: Вдосконалення хірургічного лікування пороків серця: Тез. доп. конф. — Київ, 1978. — с. 41-43 [2] [Архівовано 27 лютого 2017 у Wayback Machine.]
До проблеми психологічної реабілітації хворих з штучними клапанами серця. — В кн.: Вдосконалення хірургічного лікування пороків серця: Тез. доп. конф. — Київ, 1978. — с. 38-41.[3] [Архівовано 27 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Стан інтелектуально-мнестичних функцій у хворих з набутими пороками серця до і після операції * В кн.: Ішемічна хвороба серця. Некоронарні враження міокарду. Актуальні проблеми кардіохірургії // І з'їзд кардіологів Української РСР: Тез. доп. — Київ, 1978. — с. 288.
Про соціально-трудову і психологічну адаптацію хворих з ревматичними пороками серця, які перенесли кардіохірургічну операцію. — В кн.: Процеси адаптації і компенсації в кардіології // Пленум Правління Українського наукового кардіологічного товариства: Тез. доп. — Львів, 1979. — с. 75-77.
Психологічні аспекти реабілітації хворих, яких прооперовано з приводу набутих пороків серця. — В кн.: Реабілітація при ІХС і пороках серця: Тез. доп. — Горький, 1980. — с. 136—138.
Вегетативні порушення в структурі кардіопротезного психопатологічного синдрому. — В кн.: Центральна регуляція вегетативних функцій // Матеріали IV наукової конференції ЦНДЛ Тбіліського ГІУВ МОЗ СРСР. — Тбілісі, 1980. — с. 41-42.
Досвід підвищення кваліфікації медичного персоналу дитячих закладів у сфері психопрофілактики і психогігієни // Медикосоціальні аспекти розвитку і виховання здорової дитини: Тез. доп. Всесоюз. конф. — Москва, 1983. — с. 192—193.
Психотерапія в комплексі реабілітації дітей з хронічними захворюваннями травної системи: Тез. доп. ХІІ з'їзду педіатрів Естонської РСР. Т. 2. — Талін, 1985. — с. 102—103 /в співавт./.[4] [Архівовано 3 березня 2017 у Wayback Machine.]
Патоморфоз загальних неврозів при хронічних хворобах травної системи у дітей і підлітків // Неврози у дітей і підлітків: Тез. доп. Всесоюз. конф. — Москва, 1986. — с. 161—164.
До питання забезпечення психотерапевтичної допомоги дітям в медичних закладах непсихіатричного профілю // Науково-технічний прогрес в медицині і фундаментальні проблеми біології: Тез. доп. — Харків, 1986. — с. 377—379.
Психологічні аспекти вдосконалення терапевтичної допомоги підліткам з хронічними хворобами органів травлення // Всесоюзний з'їзд терапевтів. 19-й: Тез. доп. Т. 2. — Москва, 1987. — с. 281.
Сучасна психотерапія і Агні Йога // Ювілейна науково-практична конференція, присвячена 25-річчю Харківського науково-медичного товариства психотерапевтів: Аннотована програма. — Харків, 1983. — с. 7-8.
Вчення Живої Етики (Агні Йоги) і сучасні тенденції в психотерапії // Перша Всесоюзна науково-практична конференція: «Йога: проблеми оздоровлення і самовдосконалення людини». — Москва, 1989.
Оздоровчі можливості психофізичних вправ йоги в похилому віці (в співав.) // Перша Всесоюзна науково-практична конференція: «Йога: проблеми оздоровлення и самовдосконалення людини». — Москва, 1989.
Заклади відпочинку як школа здорового способу життя // Нове в психотерапії і немедикаментозному лікуванні хворих на курорті: Аннотована програма обласної науково-практичної конференції. — Харків, 1990. — с. 45-46.
Значение медицинской психологии и психотерапии в повышении эффективности лечения и диспансеризации детей с хроническими заболеваниями пищеварительной системы. Республиканский межведомственный сборник МЗ УССР, выпуск 17. — Київ: Здоров'я, 1986, с.59 — 63.
Анализ потенциалов мозга в аспекте теории относительности. Республиканский междуведомственный научно-технический сборник, выпуск 43. — Харьков: Вища школа, 1989, с. 102—107.
↑Статут організації зареєстровано виконавчим комітетом міської ради Ялти, рішення № 2328 від 08.11.2007., реєстраційний № 583; Свідоцтво про реєстрацію № 066263 серія A01 від 25.03.2008.
.jpg)
