Скіра Ігор Антонович

Скіра Ігор Антонович
Скіра Ігор Антонович;
Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження	8 березня 1961; Ківерці
Смерть	24 грудня 2015 (54 роки); Єлизаветівка
Alma Mater	Національний університет водного господарства та природокористування
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	14 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Мар'їнку;

І́гор Анто́нович Скі́ра (8 березня 1961(19610308) — 24 грудня 2015) — старший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1961 року в місті Ківерці у родині лікарів, батько Антон Павлович — заслужений лікар, учасник Другої світової війни, мама Лілія Миколаївна — лікар-педіатр. Виховувався з сестрами Оксаною та Оленою в родині з патріотичними цінностями. Закінчив ківерцівську ЗОШ № 4, 1983-го — Український інститут інженерного водного господарства, здобув професію інженера, в часі навчання закінчив військову кафедру. Пройшов строкову службу в РА, отримав навички інженерно-саперної справи; 1983 року отримав диплом спеціаліста інженера-гідротехніка та звання старшого лейтенанта. По розподіленні почав працювати у Луцьку в об'єднанні «Волиньмеліоводгосп»^[1].

1984 року одружився з ківерчанкою Кротюк Тетяною, проживали в Луцьку, 1987-го у подружжя народилась донька Олена. 1988 року обійняв посаду провідного інженера технічного нагляду за будівництвом. 1992 року полишив посаду та вирушив на роботу в Сибір — щоб мати змогу утримувати свою сім'ю. В швидкому часі обійняв посаду керівника будівництва. За час інженерної кар'єри здав в експлуатацію чимало компресорних та нафтопереробних станцій.

2014 року покинув високооплачувану роботу, відмовився від російського громадянства та повернувся додому. Записався добровольцем на військову службу. 9 січня 2015 року мобілізований, старший лейтенант 2-го батальйону 14-ї окремої механізованої бригади, командир інженерно-саперного взводу^[2]. Пройшов на відмінно військове навчання на полігоні; мав фахову майстерність сапера — умів так замінувати підходи до передніх рубежів військових позицій, що терористи не могли підійти непоміченими.

24 грудня 2015 року загинув під містом Мар'їнка від кульового поранення в голову. Похований в місті Ківерці, проводили в останній шлях сотні ківерчан, які обабіч дороги стояли з запаленими свічками та лампадками^[3]^[4].

Нагороди та вшанування

Почесний громадянин міста Ківерці (27.7.2017, посмертно)^[5].
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 8, ряд 4, місце 1^[6]
6 грудня 2021 року на фасаді Ківерцівської ЗОШ № 4 відкрито меморіальну дошку — на честь загиблих випусників Маріса Камінського, Ігоря Скіри та Віталія Михайленка
Недержавна відзнака «За заслуги перед громадою»^[7]
Вшановується 24 грудня серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[8]