Слабка двоїстістьСлабка двоїстість — це концепція в оптимізації, яка стверджує, що розрив двоїстості завжди більший або дорівнює нулю. Це означає, що розв'язок прямої задачі (задачі мінімізації) завжди більший або дорівнює розв'язку пов'язаної двоїстої задачі. Цей термін протиставляється сильній двоїстості, яка виконується лише за певних умов[1]. ВикористанняБагато прямодвоїстих[2] апроксимаційних алгоритмів засновані на принципі слабкої двоїстості[3]. Теорема про слабку двоїстістьПряма задача:
Двоїста задача:
Теорема про слабку двоїстість стверджує, що . А саме, що якщо — допустимий розв'язок прямої задачі максимізації лінійного програмування, а — допустимий розв'язок двоїстої задачі мінімізації лінійного програмування, то теорему слабкої двоїстості можна сформулювати так: , де і — коефіцієнти відповідних цільових функцій. Доведення: УзагальненняУ загальнішому випадку, якщо — допустимий розв'язок прямої задачі максимізації, а — допустимий розв'язок двоїстої задачі мінімізації, зі слабкої двоїстості випливає, що , де і — цільові функції для прямої і двоїстої задач відповідно. Див. такожПримітки
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia