Сливка Олександр Георгійович
Сливка Олександр Георгійович – відомий вчений-фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, проректор ДВНЗ «Ужгородський національний університет».[1] ЖиттєписОлександр Георгійович Сливка народився 8 березня 1960 року у місті Перечин Закарпатської області. У 1982 році, з відзнакою, закінчив фізичний факультет Ужгородського державного університету, здобувши кваліфікацію “фізик, викладач”. У 1982–1985 роках навчався в аспірантурі Ужгородського державного університету при кафедрі фізики напівпровідників і діелектриків. У 1987 році захистив кандидатську дисертацію на тему: “Фазові р,Т-діаграми та особливості фізичних властивостей кристалів Sn2P2(SexS1-x)6 поблизу точки Ліфшица”. У 1997 році присвоєно вчене звання доцента. Із вересня 2002 року – провідний науковий співробітник та професор кафедри оптики ДВНЗ "Ужгородський національний університет”. У 2003 році захистив докторську дисертацію на тему: “Баричні ефекти та полікритичні явища в сегнетоактивних напівпровідниках групи A2IV B2V C 6VI неспівмірними фазами”. У 2003 році присвоєно вчений ступінь доктора фізико-математичних наук. Із 2004 до 2011 року – проректор з навчальної роботи ДВНЗ Ужгородський національний університет”. У 2005 році обраний на посаду завідувача кафедри оптики фізичного факультету ДВНЗ Ужгородський національний університет”. У 2006 році присвоєно вчене звання професора. Із 2011 до 2012 – проректор з науково-педагогічної роботи ДВНЗ Ужгородський національний університет”. 2014–2017 – проректор з науково-педагогічної роботи ДВНЗ Ужгородський національний університет”. Із 2017 року – перший проректор ДВНЗ “Ужгородський національний університет”. Наукова діяльністьГалузі наукових інтересів: фізика високих тисків, фізика напівпровідників і діелектриків, фізика сегнетоелектриків, оптична спектроскопія. Значна частина наукових досліджень О. Г. Сливки присвячена експериментальному вивченню впливу зовнішніх чинників на структурні фазові переходи в сегнетоактивних кристалах. Учений вперше вказав на необхідність врахування баричної залежності константи Кюрі-Вейсса, є автором 17 свідоцтв та патентів на винахід. Науковий доробок вченого – понад 400 праць, серед них:
НагородиУ 2009 році присвоєно звання заслуженого працівника освіти України. Джерела
Примітки
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia