Слобода-Небилівська
Слобода-Небилівська — село Калуського району Івано-Франківської області. Входить до складу Перегінської селищної громади. ІсторіяЗа усними переказами село заснували 6 чоловік з Небилова, що втекли від пана. У 1847 р. слобідці збудували церкву, за переказами опришок М. Миндюк привіз велику каплицю з села Кузьмінця, її розбудували майстри з с. Росівни, звідти ж привезли дзвіницю, яка після приходу більшовицької влади зруйнувалась. У 1880 році село належало до Калуського повіту[1], було 296 мешканців (294 греко-католики, 2 римо-католики), церква святого Дмитра[2]. ![]() До 1895 року початкову освіту мешканці села здобували у сільській хаті, оскільки окремо відведеного приміщення не було. За переказами у лава УСС перебували такі мешканці села: Михайло Стефінів, Остап Іванцівський, Никола Винник, Петро Котик( Костів). Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у місцевій церкві[3] 4 дзвони діаметром 64, 53, 40, 31 см, виготовлені у 1870-1874 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[4] У 1939 році в селі проживало 690 мешканців, з них 550 українців, 130 поляків (приїхали на нафтовидобуток) і 10 євреїв)[5]. Під час німецької окупації в селі від рук німецької влади нікого не було вбито, навчання учні продовжували рідно. Мовою але замість російської вчили німецьку. Німецька влада примусово вивозила на роботи у Німеччину слобідців, але були і родини, які добровільно їхали. Відомо, що під час німецької окупації багато населення села працювало на нафтопромислі, нафту подавали нафтопроводом Слобода-Дуба-Креховичі. На початку квітня 1944 р. в селі курінь УПА «Благого» роззброїв 80 німців.[6] НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
Примітки
ДжерелаІ. Котик. Слобода під Чорним лісом. Калуш. Акцент. 2009. С. 199
|
Portal di Ensiklopedia Dunia