Слобідка-Мушкатівська

село Слобідка-Мушкатівська
Церква Святого Йосафата
Церква Святого Йосафата
Церква Святого Йосафата
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Борщівська міська громада
Код КАТОТТГ UA61060050200096959 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 868
Територія 2.321 км²
Густота населення 373.98 осіб/км²
Поштовий індекс 48770
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°47′41″ пн. ш. 26°5′54″ сх. д. / 48.79472° пн. ш. 26.09833° сх. д. / 48.79472; 26.09833
Середня висота
над рівнем моря
244 м
Відстань до
районного центру
4 км
Найближча залізнична станція Борщів
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2
Карта
Слобідка-Мушкатівська. Карта розташування: Україна
Слобідка-Мушкатівська
Слобідка-Мушкатівська
Слобідка-Мушкатівська. Карта розташування: Тернопільська область
Слобідка-Мушкатівська
Слобідка-Мушкатівська
Мапа
Мапа

CMNS: Слобідка-Мушкатівська у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Слобі́дка-Мушка́тівська — село в Україні, у Борщівській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване в центрі району.

Раніше підпорядковувалося Мушкатівській сільській раді.

Населення — 744 особи (2007).

Географія

Село розташоване на відстані 367 км від Києва, 91 км — від обласного центру міста Тернополя та 4 км від міста Борщів.

Історія

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки празької культури.

Назва села походить від слова слобода, що означає невелике вільне поселення. Поселення виросло поблизу села Мушкатівка, про що й свідчить друга частина назви[1].

На початку 19 століття селом володів Максиміліан Левицький.

Діяли «Просвіта», «Луг», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива.

З 30 червня 2016 року належить до Борщівської міської громади.[2]

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[3].

Населення

У 1810 році в селі було 108 родин, 89 житлових будинків і 488 мешканців[4].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 861 99.19%
російська 6 0.69%
румунська 1 0.12%
Усього 868 100%

Релігія

Соціальна сфера

Працюють Будинок культури, бібліотека, торговельний заклад.

Галерея

Примітки

  1. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 155.
  2. ВВРУ, 2017, № 9, стор. 35
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Акт передачі Тернопільського краю Австрією Росії (Leschyński Jan. Rzady Rosyjskie w kraju Tarnopolskim. 1809–1815. — Kraków, Warszawa, 1903. — S. 198–204). Лещинський Ян. Російський уряд в Тернопільському краї. 1809–1815. — Краків, Варшава, 1903. — С. 198–204.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела


Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya