Слов'яно-греко-латинська академія

Слов'яно-греко-латинська академія
|день університету|рівень акредитації
55°45′23″ пн. ш. 37°37′23″ сх. д. / 55.75627° пн. ш. 37.62305° сх. д. / 55.75627; 37.62305
Тип	академічна установа[d]
Країна	Російська імперія і Росія
Розташування	Москва
Засновано	1687
Закрито	1814
Засновник	Симеон Полоцький
Випускники	Категорія:Випускники Слов'яно-греко-латинської академії
Штаб-квартира	Москва

Слов'я́но-Гре́ко-Лати́нська Акаде́мія, Спаські школи — перший у Росії вищий навчальний заклад. Академію заснували 1687 року при Заіконоспаському монастирі в Москві — з ініціативи видатного педагога, просвітника й поета, випускника Києво-Могилянської академії Симеона Полоцького. До її складу увійшли «Елліно-грецькі схоли», відкриті в 1685 році при типографській школі в Богоявленському монастирі.

Реорганізацію школи у вищий навчальний заклад нового типу, за зразком Києво-Могилянської академії, здійснив вихованець Київського колегіуму, митрополит Рязанський і Муромський Стефан (Яворський), який став першим протектором академії. По суті, московська слов'яно-греко-латинська академія була колонією Київської академії: з 1701 до 1762 року з Києва до Московської академії прибуло 95 викладачів і студентів.

За цей час з 21 ректора академії — 18 київські вчені, відповідно до 25 префектів — 23 вихованці Київської академії. Серед них такі відомі вчені та церковні діячі, як Феофан (Прокопович), Гавриїл (Бужинський), Гедеон (Вишневський), Феофілакт (Лопатинський), Платон (Малиновський). Академія багато важила у становленні вищої освіти в Російській імперії. У ній навчалися відомі поети та вчені В. Тредіаковський, М. Ломоносов, А. Кантемір, Ф. Волков та інші. 1814 року реорганізована у вищий духовний навчальний заклад.

Більшість ректорів у 18 столітті — українці. Серед них

• Іоанн (Козлович) — український богослов, духовний письменник.
• Інокентій Кульчицький — єпископ, місіонер.
• Лящевський Василь — архімандрит.
• Лопатинський Феофілакт — архієпископ.
• Вишневський Гедеон — архімандрит.
• Софроній Мигалевич — архімандрит.

• Флоринський Кирило — архімандрит.
• Борковський Костянтин — ігумен
• Чарнуцький Феофан — єпископ.
• Могилянський Арсеній — Митрополит Київський.

• Болховитинов Євгеній — Митрополит Київський
• Ломоносов Михайло Васильович — вчений
• Виноградов Дмитро Іванович — хімік
• Магницький Леонтій Пилипович — математик
• Крашенінніков Степан Петрович — ботанік
• Баженов Василь Іванович — архітектор
• Тредіаковський Василь Кирилович — вчений

• О. М. Дзюба. Московська слов'яно-греко-латинська академія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 87. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Смирнов С. К., История Московской Славяно-греко-латинскои академии. М., 1855.

• На шляхах історії // Києво-Могилянська академія в іменах XVII—XVIII ст.: Енциклопедичне видання / відп. ред. В. С. Брюховецький, наук. ред., упоряд. З. І. Хижняк. — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2001. — C. 17. — ISBN 966-518-132-7.