Слов'янське царство

**Слов'янське царство**
Слов'янське царство
італ. Il Regno degli Slavi hoggi corottamente detti Schiavoni
Автор	Мавро Орбіні
Мова	італійська
Опубліковано	1601
Країна	Дубровник

«Слов'янське Царство» або «Царство слов'ян» (італ. "Il regno de gli Slavi, hoggi correttamente detti schiavoni") — твір, опублікований 1601 року бенедиктинським ченцем далматинського походження Мавро Орбіні (італ. Mauro Orbini). Використовуючи церковні архіви, Орбіні описав історію слов'ян, навів багато фактів, які було замовчано в працях інших авторів цього періоду. Навів прямі цитати та посилання на зміст близько 330-х досліджень, серед яких здебільшого маловідомі або відсутні. Це значною мірою стосується творів Вінко Прібоєвича, а також Авентина або Альберта Кранца (лат. Albertus Crantius)^[1]. Робота має дієписну прикмету — «Царство слов'ян» містить і передає цілий ряд середньовічних відомостей про дієпис^[2]^[3] південнослов'янських народів.

Новий відроджений початок

Твір знаменує собою початок так званого ілліризму або іллірійського руху, що ставить собі за намір досягти духовного і державницького пробудження серед південних слов'ян. Ось як сам автор визначає твір: «Царство слов'ян, сьогодні неправильно званого скйавони (Schiavoni -італ.).

В дієписі дона Мавро Орбіні з Рагузи, абата монастиря бенедиктинців на острові Млєт, видно джерела майже всіх народів, які розмовляють слов'янською мовою, і багатьох різних воєн, які вони вели в Європі, Азії та Африці. Робота висвітлює походження їхніх царств, давню релігію та часи руху в християнську віру. І, перш за все, успіхи царів, що володарювали в Далмації, Хорватії, Боснії, Сербії, Рашці та Болгарії.

Твір було перекладено і видано російською мовою за наказом російського царя Петра I в 1722 році. Російське видання книги стало одним з основних джерел для написання «Історії Слов'яно-Болгарської» Паїсія Хилендарського.

Історична цінність

Твір містить багато відомостей із авторським тлумаченням про часи існуючих до XVI століття історико-географічних областей південних слов'ян, а вони, за словами дона Мавро, такі: Далмація, Хорватія, Боснія, Сербія, Рашка і Болгарія.

Довідкова інформація

Робота є сполучною ланкою між середньовічною історією Південних Слов'ян на Балканах і добою Відродження в італійських містах.

Історичний контекст твору — це довга турецька війна та втрата становища південних слов'ян у правлінні Османської імперії, спричиненого повішенням Михайла Кантакузена Шайтаноглу (3 березня 1578 р.) та вбивством великого візира Соколовича Мехмеда-паші (11 жовтня 1579 р.). Венеційській республіці через матір султана, яка мала венеційське походження, вдалося потіснити Рагузьку республіку свого конкурента в середземноморській торгівлі, спорудивши приплав у Спліті.