Слов'янськ-на-Кубані

місто Слов'янськ-на-Кубані
рос. Славянск-на-Кубани
Герб міста Слов'янськ-на-Кубані	Прапор міста Слов'янськ-на-Кубані
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Краснодарський край
Муніципальний район	Слов'янський район
Код ЗКАТУ:	03 423 000 000
Код ЗКТМО:	03645101001
Основні дані
Час заснування	1806
Статус міста	1958
Населення	64 878 (2010)
Площа	−43,5 км²
Поштові індекси	353560
Телефонний код	+7 86146
Географічні координати:	45°15′31″ пн. ш. 38°07′29″ сх. д. / 45.258611111111° пн. ш. 38.124722222222° сх. д.
	Відстань
До центру регіону (км): ; - фізична: ; - залізницею: ; - автошляхами:	; ; ; 80
	Влада
Вебсторінка	adm.slavyansk.ru
Міський голова	Дмитро Михайлович Литвиненко
	Мапа
	; Слов'янськ-на-Кубані
	Слов'янськ-на-Кубані у Вікісховищі

Слов'янськ-на-Кубані (колишня станиця Слов'янська) — місто на Кубані, районний центр Слов'янського району Краснодарському краю Росії, що розташоване на гирлі Протока. Населення — 64 878 осіб (2010). Залізнична станція Протока на лінії Тимашевськ — Кримськ. Річкова пристань. Бальнеогрязьовий курорт.

Історія

XII століття — на території сучасного міста розташовувалась торгова факторія генуезьких купців Ло-Копа (Копарія).

1747 року — будівництво кримської фортеці Єні-Копил (Новий Копил), пізніше місто Копил.

1806 року — перша згадка про поселення чорноморських козаків біля Копильскої поромної переправи (містечко Копил, Копильська переправа, станиця Копильська (Копанська)

1865 року — козацькому поселенню офіційно присвоєно статус станиці на ім'я Слов'янська (на честь Слов'янського гусарського полку, відбувавшого тут прикордонну службу в 1774—1778 рр.)

1913 року — будівництво залізниці.

У 1926 році, згідно з переписом українці у Слов'янському районі становили 69,1 % всього населення.

1958 р. станиця здобула статус невеликого містечка — Слов'янськ-на-Кубані (вказівку на місце розташування додано для відмінності від Слов'янська в Україні).

Населення

За переписом 1897 року на станиці проживало 15 167 осіб (7 715 чоловіків та 7 452 жінки)^[3]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року^[3]:

Мова	Осіб	Відсоток
російська	7 652	50,45 %
українська	7 345	48,43 %
вірменська	55	0,36 %
циганська	21	0,14 %
інші	94	0,62 %
Разом	15 167	100 %

Економіка

Харчова промисловість: винарня, маслосиробний, рисокруп'яний заводи, птахокомбінат.
Легка промисловість: швейна фабрика
Виробництво будматеріалів

У районі вирощують зернові (переважно рис), овочі. Плодівництво, квітникарство. Молочно-м'ясне скотарство, свинарство.

Курорт

Бальнеолікарня «Приазов'я», спеціалізується на лікуванні та профілактиці захворювань шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового апарату, гінекологічних, шкірних, серцево-судинних захворювань, захворювань центральної і периферичної нервової систем.

Культура, пам'ятки

Краєзнавчий музей
Музей екології Східного Приазов'я
Свято-Успенський собор (1907) за проектом відомого кубанського архітектора А. П. Косякина

У районі — численні кургани.

Релігія

Православ'я

Свято-Успенський собор (Російська православна церква)
Свято-Пантелеймонівський храм (Російська православна церква)
Церква Святого Саркиса (Вірменська апостольська церква)

Протестантизм

Євангельські християни баптисти (РСЄХБ)
Церква «Джерело» (Євангельський християнський місіонерський союз)
Церква «Віфанія» (Російська церква християн віри євангельської)
Церква «Християн адвентистів сьомого дня» (АСД)

Освіта

Слов'янськ-на-Кубані державний педагогічний інститут
Слов'янський сільськогосподарський технікум.

Особистості

В місті народилися:

Іванов Микола Семенович — Герой Радянського Союзу.
Вітішко Євген Геннадійович (1973) — російський громадський та політичний діяч, член Ради екологічної вахти по Північному Кавказу, політичний в'язень.
Литвин Андрій Сергійович (1956) — географ, викладач, громадський діяч, науковець, публіцист.