Смерть негідника

*Смерть негідника*
Смерть негідника;
фр. Mort d'un pourri
Жанр	кримінальна драма
Режисер	Жорж Лотнер
Продюсер	Ален Делон
Сценарист	Мішель Одіар
На основі	роману Жана Лаборда[fr]
У головних ; ролях	Ален Делон ; Орнелла Муті ; Стефан Одран
Оператор	Анрі Декае
Композитор	Філіп Сард
Кінокомпанія	Adel Productions
Тривалість	120
Мова	французька
Країна	Франція
Рік	1977
IMDb	ID 0076410
Рейтинг	IMDb:
	Смерть негідника у Вікісховищі

«Смерть негідника» (фр. Mort d'un pourri) — французька кримінальна драма 1977 року режисера Жоржа Лотнера. Екранізація роману Жана Лаборда^[fr].

Сюжет

Події фільму відбуваються в 1970-х роках у Парижі. На світанку депутат Філіп Дюбай (Моріс Роне) розбудив свого старого товариша Ксав'є Марешаля (Ален Делон) і розповів, що випадково вбив шантажиста Серано (Шарль Мулен), який зберігав докази участі Дубая та інших високопосадовців у корупційних угодах і був готовий використовувати їх проти нього. Філіпа Дюбая вбивають і починається полювання за компрометуючими документами, які випадково попали до рук Марешаля. Чи помститься Ксав'є Марешаль за смерть товариша і що зробить з документами?

Ролі виконують

Ален Делон — Ксав'є «Ксав» Марешаль
Орнелла Муті — Валері
Стефан Одран — Християна Дюбає
Мірей Дарк — Франсуаза
Мішель Омон — комісар Моро
Жан Буїз — комісар Перне
Жульєн Гійомар — Фондарі
Клаус Кінскі — Ніколя Томський
Моріс Роне^[fr] — Філіп Дюбай
Шарль Мулен^[fr] — Серано

Музика у фільмі

Музичний супровід фільму був створений Філіпом Сардом з участю американського джазового саксофоніста українського походження Стена Гетца^[1] та Лондонського симфонічного оркестру і випущений у 1977 році окремим альбомом. На початку фільму появляється силует саксофоніста, який виконує композицію «Париж. П'ята година ранку».

У фільмі звучать мелодії:

Paris, 5 H Du Matin — 2:38
Souvenirs — 2:05
Valérie — 1:35
Les Camions — 1:30
L'Attente — 1:17
Getz O Mania — 3:07
Mort d'un Pourri — 5:30
Montparnasse — 3:37
Cafeteria — 1:23
Les Aveux — 1:08
Rocquencourt — 1:50
Tout est Tranquille — 1:50*

Музиканти

Стен Гетц (1927—1991) — тенор-саксофон
Енді Лаверн — фортепіано
Марсель Ацола — бандонеон
Рік Лерд — бас
Біллі Гарт — барабани
Ефрейн Торо — перкусія

Лондонський симфонічний оркестр під керівництвом Карло Савіна^[it] (1919—2002)

Навколо фільму

Кінострічка «Смерть негідника» була другою екранізацією, після фільму 1968 року «Паша»^[fr], режисера Жоржа Лотнера романів «Смерть негідника» (1973) та «Великий палець!» (1967) французького журналіста і романіста, відомого також під псевдоніми Жан Дельйон і Раф Валлет, — Жана Лаборда^[fr].
Саксофоніст українського походження Стен Гетц мав два прізвиська: «паровоз», бо тільки він міг викурити на сцені цигарку, а потім без жодних зусиль грати соло на саксофоні, а друге – «звук» і пояснення тут не потрібні.^[1]