Герой фільму, що потребує операції на мозку, через свій неохайний зовнішній вигляд не може отримати необхідну медичну допомогу і змушений змінити чотири лікарні.
В останній клініці пана Лазареску все ж таки починають готувати до операції. Однак із сюжету фільму не зовсім ясно, своєчасною виявилася ця допомога чи ні. Ухвалити рішення про те, жити чи померти пану Лазареску, режисер залишив на розсуд глядача.
«Смерть пана Лазареску» — перший фільм із задуманої режисером Крісті Пую серії шести картин під загальною назвою «Історії бухарестських околиць». Фільм був знятий за 45 днів та змонтований за 38 днів.[4]
За словами Крісті Пую, він розпочав роботу над фільмом після того, як був розчарований, невдало намагаючись отримати гранти від Національної ради з питань кінематографії (CNC), румунської громадської установи, яка є головним постачальником фінансування кінорежиму в Румунії[4].
2005 — шість премій Трансільванського кінофестивалю: найкращий румунський фільм, найкраща режисура, найкращий актор (Іон Фіскутяну), найкраща актриса (Лумініца Георгіу), приз глядацьких симпатій, приз ФІПРЕССІ.
2005 — дві номінації на премію Європейської кіноакадемії: найкращий режисер (Крісті Пую) і найкращий сценарій (Крісті Пую, Резван Редулеску).
2006 — номінація на премію «Незалежний дух» за найкращий зарубіжний фільм.
