Смирнов-Голованов Віктор Вікторович
Ві́ктор Ві́кторович Смирно́в-Голова́нов ( 6 вересня 1934 , Москва , СРСР — 22 квітня 2013 , Москва , Росія ) — радянський , російський і український артист балету, балетмейстер, театральний та кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1981).
Його батько, Віктор Смирнов — режисер та сценарист, мати — Катерина Юхимівна (до шлюбу Голованова). Батько у 1946 році був репресований, в швидкому часі помер від раку, Віктора виховувала мати (на її честь 1964 року взяв прізвище Смирнов-Голованов).
Закінчив 1952 року Московське хореографічне училище (педагог — Микола Тарасов ). В 1953—1974 роках — соліст балету московського Большого театру .
Іще до закінчення виступів ак артиста почав займатися постановкою танцю та театральною режисурою.
Протягом 1968—1982 років творив у співпраці із Наталією Риженко (його друга жінка).
З 1976 року по 1988 — головний балетмейстер Одеського театру опери та балету .
Починаючи 1988 роком — директор і художній керівник Московського міського балету — заснував разом з Нерубащенко Людмилою Федорівною (його третя дружина ), це був перший в СРСР недержавна балетна трупа (Moscow City Ballet), керував до кінця своїх днів.
В Одеському театрі ставив балети на твори Пахмутової — 1977, «Осяяність», «Симфонія революції» — на музику 11-ї та 12-ї симфоній Шостаковича , 1977.
Ставив в новому аранжуванні «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Дон Кіхот», «Жизель».
Автор російського тексту до балету «Казка про Солдата та Чорта» Ігоря Стравінського — 1964.
Серед театральних робіт:
Вакх, «Вальпургієва ніч» — Шарль Гуно ,
Актор — «Полум'я Парижа» — Асаф'єв Борис Володимирович ,
Фенікс, «Червоний мак» — Глієр Рейнгольд Моріцевич ,
Романтичний дует — «Скрябініана» — Голейзовський Касьян Ярославович ,
ведучий, «Казка про Солдата та Чорта»,
«Спляча красуня» Чайковського — адажіо Аврори та чотирьох принців,«Попелюшка» — Китайський принц,
«Вальс» — Моріц Мошковський . Серед режисерських робіт:
«Слуга двох господарів», музика М. І. Чулакі , 1969,
«Анна Кареніна», 1972, разом з М. М. Плісецькою , Большой театр, 1973 — Новосибірський театр опери та балету , 1975 — Вільнюський театр опери та балету , 1977 — Одеський , 1978 — Свердловський , 1981 — Київський та театр ім. Навої — з Н. І. Риженко,
«Осяяння» Пахмутової, 1973 — Большой театр, 1977 — Одеський театр,
«Творчий вечір Віолетти Бовт» , 1973,
«Сучасне Па-Де-Де», музика В. П. Артемова,
«Мрійники» — на музику Шостаковича — 1975, театр ім. Станіславського і Немировича-Данченко ,
«Симфонія революції» на музику Шостаковича, 1977,
«Лебедине озеро» , на музику Чайковського, 1977,«Жизель» А. Адана , 1979,«Дон Кіхот» , музика Л. Мінкуса , 1979,«Спляча красуня» Чайковського, 1979,«Горбоконик» Родіона Щедріна , 1980,«Маскарад» — на музику Хачатуряна , 1982,
«Вій», В. С. Губаренко , 1983,
«Комуніст» — Губаренко, 1984,
«Шекспіріана» — 1984, театр ім. Навої,
«Дівчина та смерть» на музику Скрябіна, 1985,
«Рапсодія на тему Паганіні», на музику С. Рахманінова , 1985,
«Веселенькі частушки» на музику Р. Щедріна, 1986,
«Війна та мир» — на музику В. О. Овчинникова , 1987,
«Кохання та смерть Анни Кареніної», 1988, на музику Р. Щедріна,
«Кармен-сюїта» на музику Бізе та Родіона Щедріна,
«Лускунчик» — на музику Чайковського, 1992,«Попелюшка» на музику Прокоф'єва , 1994,«Балетна сюїта» на музику Ісамі Камата, 1999,
«Ромео і Джульєтта» на музику Прокоф'єва, 2004. Постановка танців в опері «Вій» — музика В. С. Губаренка , 1983.
З другою жінкою, Наталією Риженко здійснив 6 телевізійних спектаклів, це, зокрема, є:
«Трапеція» (фільм-балет), 1970, разом із Феліксом Слідовкером ,«Веселенькі частушки» (фільм-балет), 1970 — і сценарист,
«Білі ночі», музика А. Шенберґа , 1972,
«Федра», 1972, музика О. Локшина ,
«Московська фантазія», музика В. П. Артемова, здійснив постановку танців в кіно «Весна 29-го» — на музику Шостаковича, 1975, Одеська кіностудія , режисер Г. Юнгвальд-Хількевич
«Шекспіріана» (1988)та хореографію танців у фільмвх «Анна Кареніна» (1974), «Туфлі із золотими пряжками» (1976, у співавт.).
