Смирнов Олексій Олексійович

Смирнов Олексій Олексійович
Народився	14 лютого 1921(1921-02-14)  село Кульомиха Нижньогородської губернії, тепер Ветлузького району Нижньогородської області, Російська Федерація
Помер	невідомо
Громадянство	СРСР,  Росія
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	НТУ ДП
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d], member of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR of the 5th convocationd, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1962–1966)d і list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1967–1970)d
Партія	КПРС
Нагороди

Олексій Олексійович Смирнов (14 лютого 1921(19210214), село Кульомиха Нижньогородської губернії, тепер Ветлузького району Нижньогородської області, Російська Федерація — ?) — радянський діяч, секретар ЦК КП Білорусі, 1-й секретар Брестського обласного комітету КП Білорусі, голова правління Центральної спілки споживчих товариств СРСР. Член Президії ЦК КП Білорусі в 1965 році, член Бюро ЦК КП Білорусі в 1968—1978 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1986 роках. Депутат Верховної ради Білоруської РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 6—7-го і 9—10-го скликань.

Народився в селянській родині. До 1941 року навчався в інституті.

У вересні 1941 — квітні 1942 року — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив заступником політичного керівника роти 901-го стрілецького полку 245-ї стрілецької дивізії Північно-Західного фронту

З 1943 року — механік шахти, інженер-проєктувальник тресту.

У 1945 році закінчив Дніпропетровський гірничий інститут. З 1945 року навчався в аспірантурі Дніпропетровського гірничого інституту.

У 1946—1950 роках — 1-й секретар Дніпропетровського міського комітету ЛКСМ України.

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1950—1951 роках — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету ЛКСМ України.

У 1951—1954 роках — заступник завідувача відділу по роботі серед студентської молоді ЦК ВЛКСМ.

У 1954—1957 роках — інструктор відділу партійних органів ЦК КПРС по союзних республіках.

У 1957—1958 роках — завідувач промислово-транспортного відділу ЦК КП Білорусі.

У 1958—1959 роках — завідувач відділу партійних органів ЦК КП Білорусі.

У квітні 1959 — січні 1963 року — 1-й секретар Брестського обласного комітету КП Білорусі.

У грудні 1962 — березні 1965 року — завідувач відділу важкої промисловості і транспорту ЦК КП Білорусі. Одночасно 18 грудня 1962 — 24 листопада 1964 року — заступник голови Бюро ЦК КП Білорусі із керівництва промисловістю і будівництвом.

30 березня — 24 грудня 1965 року — голова Комітету партійно-державного контролю ЦК КП Білорусі і РМ Білоруської РСР, секретар ЦК КП Білорусі, заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР.

24 грудня 1965 — червень 1968 року — голова Комітету народного контролю Білоруської РСР.

18 червня 1968 — 29 вересня 1978 року — секретар ЦК КП Білорусі.

У серпні 1978 — 8 лютого 1983 року — голова правління Центральної спілки споживчих товариств (Центроспілки) СРСР, член колегії міністерства торгівлі СРСР.

З лютого 1983 року — заступник міністра паливної промисловості Російської РФСР.

Потім — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

• два ордени Леніна
• орден Вітчизняної війни І ст.
• орден Слави ІІІ ст.
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• два ордени «Знак Пошани» (23.01.1948,)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
• медаль «За трудову доблесть»
• медаль «За трудову відзнаку»
• медаль «Ветеран праці»
• медалі

• Смирнов Алексей Алексеевич [Архівовано 31 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)