Смолдирівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Суємці.
Історія
Станом на 1885 рік складалася з 10 поселень, 9 сільських громад. Населення — 7988 осіб (4051 чоловічої статі та 3947 — жіночої), 947 дворових господарств.
Земля волості
|
Площа, десятин
|
У тому числі орної, дес.
|
Сільських громад
|
12275
|
7776
|
Приватної власності
|
14865
|
6675
|
Казенної власності
|
—
|
—
|
Іншої власності
|
211
|
100
|
Загалом
|
27351
|
1
|
Основні поселення волості:
- Суємці — колишнє власницьке село, при р. Смолці, 1225 осіб, 169 дворів, волосне управління (повітове місто — 21 верста); православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
- Дубрівка — колишнє власницьке село, 1855 осіб, 225 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний та вітряний млини.
- Мирославль — колишнє власницьке село, при струмку Смолці, 711 осіб, 91 двір.
- Радулин — колишнє власницьке село, при струмках, 783 особи, 59 дворів, православна церква.
- Свинобичі — колишнє власницьке село, 551 особа, 69 дворів, постоялий будинок.
- Смолдирів — колишнє власницьке село, при р. Случ, 1120 осіб, 178 дворів, православна церква, цвинтарна каплиця, паровий і водяний млини.
- Середня — колишнє власницьке село, 73 особи, 4 двори, скляний завод[1].
У 1923 році на території волості утворено Дубрівську, Заремлянську, Киянську, Колоденську, Мирославльську, Орепівську, Радулинську, Смолдирівську, Стриївську та Суємецьку сільські ради[2]. 7 березня 1923 року, відповідно до указу ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ», територію волості розділено між новоутвореними Баранівським та Новоград-Волинським районами Житомирської округи[3].
Примітки