Смоленська береза

54°49′30.281″ пн. ш. 32°03′26.600″ сх. д. / 54.82507806° пн. ш. 32.05738889° сх. д. / 54.82507806; 32.05738889

Смоленська береза​​, у польських ЗМІ також вживається й інша назва — Броньована береза^[1] (пол. Brzoza smoleńska, Pancerna brzoza) — найменування берези, що зростає приблизно за 855 метрів на схід від злітно-посадкової смуги військового аеродрому Смоленськ-Північний.

Дерево значно постраждало під час авіакатастрофи 10 квітня 2010 року, коли під час аварії був зламаний її стовбур. Згідно з документами Міждержавного авіаційного комітету та доповіді польської Комісії з розслідування авіаційних подій державної авіації, дерево зламалося від удару лівого крила літака Ту-154М 36-го спеціального авіаційного полку Повітряних сил Польщі, що виконував рейс з Варшави до Смоленську.

Будучи одним з об'єктів розслідування причин авіакатастрофи, береза ​​стала у багатьох польських засобах масової інформації, у громадській думці і серед деяких польських вчених одним з аргументів конспірологічного замаху на життя державних польських діячів, які перебували у літаку^[2]. Противники офіційних висновків Міждержавного авіаційного комітету та Комісії з розслідування авіаційних подій державної авіації висловили сумнів у тому, що береза ​​була зламана саме при падінні літака. Це породило широку дискусію у польському Сеймі, засобах масової інформації та серед польської громадськості^[3][4][5]. Противники офіційних висновків, порівнюючи різні фотографії дерева, стверджували, що, на їх думку, дане дерево було зламано ще до авіакатастрофи і російські спецслужби навмисно помістили у його стовбур фрагменти літака, що нібито демонструє намір російських спецслужб приховати від світової громадськості справжні причини авіакатастрофи.

Згідно з висновками Міждержавного авіаційного комітету, зламання дерева сталося за 5,1 метрів від рівня землі і у момент зіткнення з деревом у його стовбур вп'ялися фрагменти крила. Фотографія Міждержавного комітету зі зламаним деревом була опублікована у засобах масової інформації та у його заключному документі. У жовтні 2010 року вперше місце падіння літака відвідали 170 осіб з числа родичів і близьких загиблих у катастрофі^[6]. Поминання загиблих пройшло саме біля смоленської берези. У наступні роки береза ​​стала об'єктом шанування — біля неї відбуваються громадянські панахиди у день катастрофи^[7].

Після авіакатастрофи дерева, що знаходяться навколо аеродрому, були зрубані для забезпечення безпеки польотів. Смоленська ж береза ​​була залишена і наступного року дала паростки на зламаному місці. У квітні 2011 року польськими відвідувачами місця катастрофи біля смоленської берези був обладнаний невеликий поміст для установки свічок і квітів. У жовтні 2012 року військові прокурори Польщі та геодезисти провели детальне вивчення берези, включаючи рентгенівське дослідження, зібрали фрагменти її стовбура, гілок і проби ксилеми^[8][9][10].

Деякі польські вчені, використавши дані про злам берези, провели наукові дослідження на основі методів аеродинаміки, математичного моделювання та опору матеріалів. 2011 року береза ​​стала об'єктом наукових досліджень Веслава Біненди^[11], 2012 року — астрофізика Павла Артимовича та американських вчених польського походження Кріса Чешевскі та Казімежа Новачика. Згідно з даними Кріса Чешевскі, береза ​​була зламана за кілька годин до авіакатастрофи^[2].

У серпні 2012 року парламентська комісія з аналізу причин авіакатастрофи опублікувала доповідь «28 місяців після Смоленська», в якому на підставі висновків Казімежа Новачика і Веслава Бенанди було висунуто гіпотезу, що літак не зачепив березу, а пролетів над нею^[12][13].

• Смоленська береза ​​була зображена на пам'ятних монетах 20 та злотих, які 2011 року випустив Польський банк^[14][15].
• Смоленська береза ​​зображена на пам'ятнику жертвам катастрофи біля церкви святої Анни у Варшаві^[16].
• Польський графік Анджей Краузе намалював дві картини, присвячені смоленської березі.
• Планується зобразити смоленську березу на майбутньому пам'ятнику, присвяченому жертвам авіакатастрофи^[17].
• Польський поет Олександр Шуманський написав вірш «Brzoza smoleńska», присвячений смоленській березі^[18].
• Польське ставлення до смоленської берези викликало численні глузування у російських засобах масової інформації^[19].

• Кінцевий рапорт Міждержавного авіаційного комітету
• dok.html Кінцевий рапорт Комісії з розслідування авіаційних подій^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Raport końcowy w sprawie ustalenia okoliczności i przyczyn katastrofy samolotu TU — 154M Nr 101 pod Smoleńskiem , s. 17, 66, 216
• Protokół badania zdarzenia lotniczego nr 192/2010/11 przez KBWLLP. Załącznik nr 4. Technika lotnicza i eksploatacja , стор 30, 33
• Protokół badania zdarzenia lotniczego nr 192/2010/11 przez KBWLLP. Załącznik nr 4.7. Geometria zderzenia samolotu , стор 277–283
• Protokół badania zdarzenia lotniczego nr 192/2010/11 przez KBWLLP. Załącznik nr 4.10.5.1. Profil podejścia do lądowania samolotu Tu — 154M nr 101 na lotnisko Smoleńsk Północny w dniu 10.04.2010 r. (od 3500 m) według czasu UTC , стор 694,
• ~ civil / people / binienda / Parlament % 20November % 202011% 20 — % 20English.pdf Wiesław Binienda, Analysis of the Presidential Plane Crash in Smolensk, Russia, on April 10, 2010
• Kazimierz Nowaczyk, Analiza wizualizacji katastrofy w Smoleńsku [Архівовано 6 липня 2021 у Wayback Machine.]
• Gregory Szuladzinsk, Raport No. 456:Niektóre aspekty techniczno — konstrukcyjne smoleńskiej katastrofy , стор 5, 21-22 [Архівовано 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

• Фотографія берези і навколишнього сміття відразу ж після катастрофи
• Фотографія берези після збирання території [Архівовано 2 січня 2014 у Wayback Machine.]
• Фотографія зламу зблизька [Архівовано 2 січня 2014 у Wayback Machine.]
• Фотографія зламу 7 грудня 2011 і 10 квітня 2012 [Архівовано 2 січня 2014 у Wayback Machine.]
• Фотографія берези в жовтні 2012 року