Сміттєва криза у Львові
 Сміттєва криза у Львові — серія інцидентів у Львові, починаючи з літа 2016 року, викликаних тривалим ігноруванням проблем зі зберіганням та переробкою сміття в місті, пожежею на Грибовицькому сміттєзвалищі та подальшою бездіяльністю місцевої влади. За оцінками міської влади та деяких політичних діячів, криза та її висвітлення в ЗМІ мають політичне підґрунтя й викликані політичними розбіжностями між Блоком Петра Порошенка та «Самопоміччю»[1], за іншими — намаганням мера міста Андрія Садового перекласти вирішення проблеми на центральну владу[2]. За словами тодішнього прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, він "партизанив" (приховано від президента Петра Порошенка) і разом із мером Києва й тодішнім Міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим допомагав міській владі з вивозом сміття. Ця заява досить вагомо класифікує проблему вивозу сміття як політичну.[2] Передумови виникнення сміттєвого колапсуЗберігання сміття зі Львова та частини населених пунктів області здійснювалось на Грибовицькому сміттєзвалищі, яке діє з 1957 року, займає понад 33 га, є третім за розміром у Європі та одним із найбільших забруднювачів навколишнього середовища на території Львівської області. У 2003 році головний державний санітарний лікар Львівської області виніс постанову про припинення експлуатації полігону для міста Львова. У наступні роки були повторні приписи про припинення експлуатації полігону, однак з боку міської влади вони ігнорувалися і оскаржувалися в судах, в результаті чого звалище продовжувало приймати сміття. Відповідно до постанови про припинення експлуатації, з 2006 року полігон діяв незаконно[3]. Незважаючи на заборону експлуатації полігону, у 2006 році, через кілька місяців після обрання мером міста, Андрій Садовий заявив, що сміттєзвалище практично заповнене, але просив громаду села Великі Грибовичі погодитись на продовження експлуатації полігону протягом ще 5 років[4], після чого обіцяв його закрити[5]. Натомість, обіцянки вирішити проблеми з переробкою сміття протягом наступних 10 років так і не були виконані, а виконання окремих робіт напряму саботувалося або було заборонене Садовим та його командою. Так, в 2007 році міська влада заборонила виконання робіт з дегазації сміттєзвалища — первинних заходів з його рекультивації та закриття[6][7]. У травні 2016 року після гасіння пожежі на сміттєзвалищі через зсув сміття загинули рятувальники, які проводили дослідження причин пожежі[8]. У листопаді 2016 року суд зобов'язав владу Львова закрити Грибовицьке сміттєзвалище[9]. Стан На червень 2017 року в окремих районах міста нагромадились місячні обсяги сміття, загалом по місту — близько 9 тисяч тонн[10]. Лабораторний аналіз ґрунту, взятого біля сміттєвих майданчиків у Львові, показав високий рівень бактеріального забруднення, що створює небезпеку для мешканців[11]. Вивезення сміття в інші регіониЗакриття місцевого сміттєзвалища призвело до санкційованого та несанкційованого вивезення сміття зі Львова та його скидання у Львівській та інших областях України, в тому числі, на не облаштованих для приймання сміття місцях. Громади деяких міст обурені тим, що на їхні полігони викидають непотріб зі Львова[12]. У червні та липні 2016 року сміття зі Львова приймав київський сміттєпереробний завод «Енергія» — по 200 тонн на добу. В серпні завод припинив роботу через плановий ремонт. У серпні 2016 року сміття вивозили до Чернівців[13]. У липні-вересні 2016 року сміття вивозили до Дніпра, загалом приблизно 8,8 тис. тонн[14][15]. Починаючи з 13 вересня 2016 року сміття до Дніпра вивозили незаконно, через що активісти заблокували сміттєвози, пробивши колеса трьох машин, а поліція відкрила кримінальне провадження щодо організаторів перевезень[16]. У вересні 2016 року сміття вивозили до Миколаєва[17]. Відвантаження сміття у Миколаєві здійснювалось відповідно до рішення мера міста і припинилось через протести місцевого населення та блокування вантажівок зі сміттям на в'їзді до міста, після чого дозвіл на приймання сміття був анульований. У жовтні 2016 року сміття було вивезене і скинуте біля Решетилівки на Полтавщині[18]. У жовтні-грудні 2016 року сміття вивозили на Сумщину[19]. Станом на грудень 2016 року несанкціоноване вивезення до інших областей тривало[20], а побудова спеціальних закладів і виробничих потужностей на території забруднення, зокрема, пресувального заводу у Львові, саботувалися «активістами»[21]. У лютому 2017 року сміття вивозили в Полтавську область, у Глобине[22] та під Кременчук[23]. У березні, навіддяку, розпочато плановий збір сміття з Полтавщини до поховання в центрі Львова[24]. 9 березня 2017 року декілька автівок вивантажили сміття в селі Молога Білгород-Дністровського району Одеської області[25]. У середині квітня 2017 року 50 т львівського сміття було виявлено в Житомирській області[26]. У середині травня 2017 року в Житомирській області були виявлені нові сліди скидання львівського сміття[27]. Позиції та реакціяПитання виділення землі та розробки документації щодо створення полігонів твердих побутових відходив належать до компетенції місцевої влади[28]. Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що питання виділення землі та проектна документація для вирішення проблеми погоджені[2]. При цьому мер Львова Андрій Садовий неодноразово наголошував, що проблему має вирішувати центральна влада. У травні-червні 2016 року Садовий заявив про сценарій завалити Львів сміттям та блокування вивезення сміття зі Львова центральною владою[29]. На сайті міської ради Львова викладено 229 відмов на 495 звернень до обласних і місцевих рад України з проханням прийняти львівське сміття[30]. Громади окремих міст України, до яких здійснювались спроби вивезення сміття, висловили різку незгоду щодо його приймання на місцеві полігони, в тому числі — при наявності дозволів від місцевих органів[31][32]. Наприкінці жовтня 2016 року було розпочате слідство щодо вивезення сміття зі Львова у інші регіони[33]. Коментуючи ситуацію, Садовий заявив у березні 2017, що мерією укладений договір на вивезення сміття з міста зі сторонньою організацією, те, куди ця організація вивозить сміття, мерія не контролює[2]. У січні 2016 року за ініціативи та підтримки депутатів «Самопомочі» Семена Семенченка, Єгора Соболєва та позафракційного Володимира Парасюка було розпочато блокаду поставок вугілля з окупованих територій, що їх опонентами було розцінено як фактор тиску фракції Садового та відволікання від проблеми сміття[34] та намагання «впарити свій мазут» до українських ТЕС Ахметова Коломойським[35]. У червні 2017 року керівник фракції «Самопоміч» у Верховній Раді Олег Березюк оголосив голодування на знак протесту проти ігнорування проблеми прем'єр-міністром та Президентом України[36]. В той самий час львів'яни блокували запуск цеху з пресування відходів у самому місті, рівно як і мала місце протидія побудові нового полігону в області[37][38][39]. Станом на 26 червня 2017 року у Львівській області планують побудувати 3-4 сміттєпереробні заводи. Їхнє будівництво може зайняти 2,5-3 роки. Один із заводів має знаходитися на території Львова[40]. Див. також
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
