Снитіна Катерина Андріївна
Катерина Андріївна Снитіна (нар.. 2 вересня 1985, Усть-Каменогорськ, Східноказахстанська область, Казахська РСР, СРСР) — білоруська баскетболістка, виступає на позиції легкого форварда. Бронзовий призер чемпіонату Європи 2007, учасник Олімпійських ігор 2008. Походження та початок кар'єриКатерина Снитіна народилася у родині баскетболістів: мама уродженка Казахстану, тато — з Білорусії. Вони познайомилися на баскетбольному майданчику в Кишиневі. З семирічного віку Катя займалася в спортивній секції у свого батька, потім відвідувала мінську ДЮСШ «Горизонт». Перший матч у чемпіонаті Білорусі баскетболістка провела, навчаючись у дев'ятому класі, а в 15-річному віці була вже заявлена до професійного клубу «Горизонт», з яким виграла чемпіонат, «срібні» і «бронзові» медалі національної першості[1]. У 17 років Катерина переїхала до Франції, де грала в клубі другого за рівнем дивізіону «ЗБК Кале». Вона допомогла команді вийти у вищий дивізіон. Після закінчення сезону отримала запрошення від московського «Динамо» і переїхала до Росії. Провівши в Москві три сезони (із заїздом до Санкт-Петербурга) Снитіна виграла «бронзову» медаль чемпіонату Росії, Кубка Європи, але при цьому вона отримувала дуже мало ігрової практики[1].
Спортивні виступи17 вересня 2005 року в рамках турніру «Дивізіону В» чемпіонату Європи, Катерина дебютувала у національній збірній Білорусі. Вона вийшла на майданчик проти збірної Норвегії, провівши 12 хвилин і набравши 4 очки. Перед початком сезону 2006/07 Снитіна отримала пропозицію від тренера збірної Білорусі Анатолія Буяльського стати баскетболісткою новосибірського клубу «Динамо-Енергія», який він за сумісництвом тренував. Тут Катерина нарешті сповна отримала ігровий час, наприкінці сезону у неї був 3-й показник у команді за набраними очками. На чемпіонаті Європи — 2007, відігравши всі матчі (19,4 хвилини в середньому), Снитіна стала одним із творців «бронзового» успіху збірної Білорусі. Анатолій Буяльський про Снитіну[2]:
Після російського періоду вона з'явилася в складі одного з грандів польського баскетболу «Лотоса» з Гдині. Тут кар'єра баскетболістки пішла в гору " — чемпіонка та «срібний» призер чемпіонату Польщі, володар кубка Польщі, а найголовніше у неї достатньо ігрового часу, довіру тренера і провідна роль в команді[1]. У 2008 році відбулася ще одна історична подія для жіночого баскетболу Білорусі, в якій Снитіна бере безпосередню участь — дебют національної збірної на Олімпійських іграх у Пекіні[1].
Перед чемпіонатом Європи — 2009, де збірній Білорусі трохи не вистачило повторення минулого чемпіонату (4-е місце), головний тренер збірної Росії Ігор Грудін висловився про Снитіну так[3].:
Готуючись знову провести ще один сезон у Польщі (2009/10), Катерина ніяк не очікувала, що на неї вийдуть представники оренбурзької «Надії». Після розмови з головним тренером команди Володимиром Колосковим вона погодилася знову переїхати до Росії[1].
Снитіна разом з баскетболістками «Надії» вперше в історії клубу з Оренбурга завоювала «бронзу» чемпіонату Росії та стала фіналісткою Кубку Європи. Напередодні Нового 2010 року баскетболістка отримала травму (надрив ахілла), після чого вибула з гри на три місяці[4]. Незважаючи на цю перерву в середині сезону, наприкінці чемпіонату у Снитіної був 2-й показник у команді за набраними очками в середньому за матч — 14,9 (перший у американки Шини Мош). Після закінчення сезону Катерина у складі національної збірної Білорусі готувалася до виступу на чемпіонаті світу у Чехії, але на зборах відчула сильний біль у нозі, яка не припинялася, і тоді вона вирішила зробити операцію. Їй прооперували обидва ахіллові сухожилля[5]. Чемпіонат світу Снитіна зустріла в якості глядача. Після довгого відновлення Снитіна вийшла на майданчик лише 13 лютого 2011 року в матчі з московським «Спартаком», де вона відіграла 8 хвилин. Всього Катерина провела 13 матчів за команду. Також Снитіна грала за національну збірну, щоб брати участь в чемпіонаті Європи 2011, в якому білоруски виступили невдало. Найбільше закинула м'ячів у кошик суперників саме Снитіна. Перед сезоном 2011/12 Снитіна розірвала контракт з баскетбольним клубом «Надія»[6]. Спортсменка переїхала до Мінська, де 4 квітня 2012 року знову з'явилася на майданчику у складі «Горизонту». Мінський клуб став чемпіоном Білорусії, в єдиному фінальному матчі проти «Олімпії» — 72:65, вона набрала найбільше очок 23, зробила 6 підбирань[7]. Сезон 2012/13 Катерина знову провела в Росії. Виступаючи за «Вологду-Чевакату» вона здобула третій показник в команді за набраними очками, після американок Жасмин Томас і Глорі Джонсон. На чемпіонаті Європи — 2013 збірна Білорусі завоювала путівку на наступну світову першість. Катерина Снитіна отримала 3-й показник у команді за кількістю часу, проведеного на майданчику — 28,2 хвилини, набраними очками — 8,2, зробленим підбір — 4,1, 2-й показник по передачам — 2,1 і найкраща в команді з перехоплення — 1,7. Сезон 2013/14 Катерина розпочала в Туреччині, де виступала за «Тарсус Беледі». В мерсінській команді баскетболістка провела 22 гри, поки її в січні не звільнили[8]:
Через місяць вона підписала контракт до кінця сезону з французьким «БЛМА Монпельє», який виграв, вперше в своїй історії титул чемпіона Франції. Через проблеми із здоров'ям Катерина пропустила фінал проти «Буржа Баскет». На чемпіонаті світу в Туреччині баскетболістка показала другий результат у команді, після Олени Левченко, за очками (14,2), підборами (4,0) та передачами (2,8). У першому своєму матчі на «форумі», проти збірної Південної Кореї, набрала найбільше очок (17). 23 березня 2021 року оголосила про завершення кар'єри у збірній Білорусі. Громадянська позиція2020 року підписала відкритий лист представників спортивної індустрії Республіки Білорусь з вимогою визнати вибори президента Білорусі, що відбулися 9 серпня 2020 року, недійсними[9]. Катерина Снитіна назвала судові рішення стосовно анестезіолога-реаніматолога Артема Сорокіна і журналістки Катерини Борисевич у лютому — березні 2021 року доказом того, що «для режиму правда стала кримінально караним злочином»[10]. Цікаві факти
Статистика виступівСтатистика виступів (середній показник): За клуби
За збірну Білорусі
Досягнення
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia