Снятинський замок

Снятинський замок
Снятинський замок
	Снятинський замок Снятинський замок (Україна) Снятинський замок Снятинський замок (Івано-Франківська область)
Країна	Україна
Територіальна одиниця	Івано-Франківська область
Місцезнаходження	Снятин
	48°27′4″ пн. ш. 25°34′16″ сх. д. / 48.45111° пн. ш. 25.57111° сх. д.
Засновник	Костянтин Сірославич
Час заснування	1158
Сучасний стан	не збереглась

Снятинський замок — втрачена оборонна споруда у Снятині Івано-Франківської області.

Історія

У часи Галицько-волинської держави в східній частині міста Снятина був збудований невеликий (80-90 м), сторожового типу замок. У часи монголо-татарського нападу замок був знищений. Згодом замок відбудували. Михайло Бажанський писав про замок:

З тисового дерева, лісів в околицях теперішніх Кут. Він був забезпечений природнім горбом з півдня, де була стрімка недоступна гора, яку по сьогодні звуть Замчищем або Підзамком. В долині пропливала ріка Прут. З півночі, перед Галицьким передмістям, була велика долина, понад верхом якої проведено було оборонну фортецю. З південного заходу Микулинецька гора не дозволяла ворогові ввійти до замку, а на сході перед передмістям Балки були штучні насипи-вали, що тягнулися аж до села Завалля... Такий замок перейшов до рук поляків в 1430 році, багато разів підпалюваний, пограбований, руйнований, спустошений...

Замок був важливим для польської корони. Будучи на пограниччі, він не раз піддавася нападам та руйнуванням. На середину XV століття снятинський замок мабуть, був спустошений волохами. Михайло «Мужило» Бучацький отримав у 1436 році у заставу від короля староства Снятинське та Коломийське у Руському воєводстві з метою відбудови тих замків^[1].

У 1480-х роках було споруджено дерев'яний замок.

Головні завдання замку за весь час існування — арсенал зброї та митний пост на кордоні з Молдавським князівством.

У 1598 році польський король доручив снятинському старості з усіх купців, котрі вивозять за кордон гроші збирати мито на будову мурованого замку в Снятині.

25 березня 1618 року польський король Сигізмунд III Ваза звільняє мешканців Снятина від всяких обтяжин та податків на вісім років.

В 1648 році був захоплений військами козацького корпусу Семена Височана.

У 1656 році снятинський замок було взято загоном карпатських опришків.

За переписом 1768 року про Снятин зафіксовано таке:

замок дерев'яний, офіцина, кухня, брама дерев'яна, довкола паркан на валі, міст через рів оточуючий

Після приєднання Галичини до Австрійської імперії у 1772 році снятинський замок втратив своє оборонне значення.

У 1900 році на місці замку збудовано повітове староство. В добу першої світової війни використовувалось у військових цілях.

У час Другої світової війни снятинські євреї переховувалися у підземеллі замку. У радянський період замок був занедбаний та знищений^[2]. Від снятинського замку на даний час залишились тільки підземні лабіринти: недосліджені та майже засипані ґрунтом. У будинку колишнього староства розміщується один з навчальних корпусів Снятинського ліцею «Інтелект»^[3].

Примітки

↑ Czerwonogród [Архівовано 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Aleksander Strojny, Krzysztof Bzowski, Artur Grossman: Ukraina zachodnia: tam szum Prutu, Czeremoszu.... Kraków: Wyd. Bezdroża, 2005, s. 317. ISBN 83-921981-6-6.
↑ Замки та храми України. Снятин. Архів оригіналу за 16 травня 2011. Процитовано 29 березня 2018.

Джерела

Бажанський М. Творчий динамізм патріотизму моїх земляків: Від перших проявів організованих суспільних гуртків, церковних братств, ремісничих цехів — аж до «Січей», «Соколів», «Просвіт», «Рідних Шкіл» та бойових формацій і політичних партій: Гаслова енциклопедія. — Детройт, 1983. — 260 с.

Сіреджук П. Інвентар Снятинського староства 1752 р. Косів: Писаний Камінь, 2015. 228 с.
Сіреджук П. Нововиявлені документи з історії замків Снятинщини. Снятин. 2014. № 8. С. 47–52.