Собор Олександра Невського (Пружани)

Собор Олександра Невського
Собор Олександра Невського в Пружанах
52°33′22″ пн. ш. 24°27′24″ сх. д. / 52.556° пн. ш. 24.4568° сх. д. / 52.556; 24.4568
Тип споруди	собор
Розташування	Білорусь , Пружани
Архітектор	Q84760226?
Початок будівництва	1865
Кінець будівництва	1866
Будівельна система	цегла
Стиль	архітектура неокласицизму
Належність	Православ'я
Єпархія	Берестейська і Кобринська єпархія
Стан	Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь
Адреса	Берестейська область, м. Пружани
Епонім	Олександр Невський
Собор Олександра Невського (Пружани) (Білорусь)
Собор Олександра Невського у Вікісховищі

Собор Олекса́ндра Невського (біл. Сабор Аляксандра Неўскага)  — чинний собор у місті Пружани Берестейської і Кобринської єпархії, освячений на честь Олександра Невського. Освячення відбулося 22 жовтня 1866 року.

У соборі знаходиться ікона «Богородиці, що плаче», що вважається чудодійною.

У зв'язку з подіями повстання 1863 року на Пружанщині царизм приділяв велику увагу в подальшій русифікації краю православній церкві. На її підтримку спрямовувалось 10 % коштів від усього конфіскованого майна керівників повстання. У всіх губернських та повітових містечках були створені комітети з будівництва православних церков. В Пружанах такий комітет організовано в 1865 році на чолі з керівником міста та повіту Елісом.

Вирішено було будувати церкву Олександра Невського на знак подяки російському імператору Олександру II за скасування кріпацтва та панщини.

22 жовтня (за старим стилем 9 жовтня) 1866 року єпископ берестейський Ігнатій (Железовський) освятив собор.^[1]

• Андрій Червяковський
• Микола Жукович
• Флавіян (Дмитриюк)
• Микола Воскресенський
• Володимир Пілінкевич
• Йосиф Морозов
• Антоній Билявиць
• Йосиф Балюк (до 2007 року)
• Михайло Носка (з 2007 року)

• 
  Церква під час Першої світової війни
• 
  Вигляд церкви з висоти
• 
  Вигляд з боку вівтарної частини
• 
  Фасад
• 
  Пам'ятна таблиця перед входом

• Архітэктурныя помнікі Пружаншчыны // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Пружан. р-на / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал. І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш.; Маст. А. М. Хількевіч. — Мн.: БелЭн, 1992. ISBN 5-85700-094-7. — С. 36—37.
• Наталля Пракаповіч. Летапіс духоўнасці: праваслаўная архітэктура Пружаншчыны // Рэха Берасцейшчыны. — кастрычнік 2010. — № 1 (4). — С. 4—5.
• Свод памятников истории и культуры Белоруссии. Брестская область // / Редкол.: С. В. Марцелев (гл. ред.) и др. — Мн.: БелСЭ, 1990. — 424 с. — ISBN 5-85700-017-3
• Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 13: Праміле — Рэлаксін / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн., 2001. — 576 с.: іл. ISBN 985-11-0216-4 (т. 13), ISBN 985-11-0035-8.. — С. 50.

Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.