Собор Святого Архангела Михаїла (Белград)

Собор Святого Архангела Михаїла
Собор Святого Архангела Михаїла у Белграді
44°49′05″ пн. ш. 20°27′08″ сх. д. / 44.81806° пн. ш. 20.45216° сх. д. / 44.81806; 20.45216
Тип споруди	православний собор
Розташування	Сербія , Белград
Архітектор	Адам Фрідріх Кверфельд
Початок будівництва	28 квітня 1837
Кінець будівництва	1840
Будівельна система	цегла
Стиль	класицизм
Належність	Православна церква Сербії
Єпархія	Archeparchy of Belgrade and Karlovcid
Стан	пам'ятка культури Сербії виняткового значенняd
Адреса	Белград, Кнеза Симе Марковића 3
Оригінальна назва	серб. Саборна Црква Св. Архангела Михайла
Епонім	Архангел Михаїл
Присвячення	Архангел Михаїл
Покровитель	Архангел Михаїл
Вебсайт	saborna-crkva.com
Собор Святого Архангела Михаїла (Белград) (Сербія)
Собор Святого Архангела Михаїла у Вікісховищі

Собо́р Свято́го Арха́нгела Михаї́ла (серб. Саборна Црква Св. Архангела Михайла) — кафедральний собор Белграду, одна з найважливіших пам'яток міста. Належить Сербській православній церкві, поруч із собором розташовується будівля Сербського Патріархату. У храмі розташований музей Сербської православної церкви.

Входить у список пам'яток культури Сербії виняткового значення.

Собор був побудований за наказом сербського князя Мілоша Обреновича. Проект будівлі був створений архітектором Адамом Фрідріхом Кверфельдом, уродженцем Панчево. Церква присвячена Святому Архангелу Михаїлу.

У 1882 році тут відбулося помазання на престол короля Мілана IV Обреновича, а в 1904 році тут був коронований Петро I Карагеоргієвич. Після відновлення в Сербії патріаршества в соборі пройшла інтронізація патріарха Димитрія.

У соборі зберігаються мощі сербського короля Стефана Уроша і святителя Стефана Штільяновича. Тут же поховані деякі першоієрархи Сербської православної церкви (митрополити Михайло і Інокентій, патріархи Гавриїл і Вікентій), а також правителі держави з династії Обреновичів (Мілош і Михайло). Перед головним порталом будівлі знаходяться поховання двох чільних представників сербської культури - Досифея Обрадовича і Вука Караджича.

Будівля була побудована в стилі пізнього класицизму з елементами бароко. Портал будівлі прикрашений мозаїками із зображеннями Пресвятої Богородиці, Святої Трійці, Архангелів Гавриїла і Михаїла.

Інтер'єр багато прикрашений. Позолочений різьблений іконостас створений скульптором Димитрієм Петровичем, ікони для іконостасу, престол, хори, а також розпис стін і склепінь були зроблені Димитрієм Аврамовичем, одним з найвідоміших сербських художників XIX століття.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Саборна црква у Београду

• Републички завод за заштиту споменика културе - Београд [Архівовано 6 лютого 2021 у Wayback Machine.]
• Републички завод за заштиту споменика културе-Београд/База непокретних културних добара
• Листа споменика [Архівовано 27 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Сачувајте благо Саборне цркве („Вечерње новости“, 28. мај 2014) [Архівовано 7 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Часопис „Саборник“, Аранђеловдан, 21. новембар 2015. године [Архівовано 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Офіційна сторінка Собору Святого Архангела Михаїла в Белграді [Архівовано 13 листопада 2020 у Wayback Machine.]

• Бранко Вујовић (September 1996). Саборна црква у Београду. Belgrade: Projekat Rastko. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.

• 
  Соборна церква
• 
  Соборна церква
• 
  Соборна церква
• 
  Іконостас
• 
  Соборна церква
• 
  Дзвіниця
• 
  Соборна церква
• 
  Меморіальна дошка
• 
  Могила Доситея Обрадовича
• 
  Меморіальна дошка
• 
  Могила Вука Карацича
• 
  Іконостас і склепіння