Согорів Долішній
Согорів Долішний (пол. Srogów Dolny) — лемківське село в Польщі, у гміні Сянік Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 333 особи (2011[1]). ІсторіяСело знаходилось у воєводствах Руському (з 1336 до 1772), Львівському (1920-1939). Розташоване на українській етнічній території Лемківщини. Територія, де зараз знаходиться село, належала до Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Руського королівства та Руського воєводства в період з 907 по 1772 роки.[2] З 1772 до 1918 село належало до Королівства Галичини та Володимирії. У 1890 році село нараховувало 51 будинок і 264 мешканці (239 греко-католики, 16 римокатоликів і 6 юдеїв)[3], греко-католики належали до парафії Юрівці Сяніцького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Після розпаду Австро-Угорщини, у 1918 році село, ймовірно, приєдналося до Лемко-Русинської Республіки. Після Польсько-Української та Польсько-Радянської війн у 1918-1920 роках, з 1920 село відійшло до Польської Республіки. І перебувало під владою Другої Речі Посполитої до 1939 року. В 1936 р. в селі було 468 греко-католиків.[4] До 1945 року українці села належали до парафії Юрівці Сяніцького деканату УГКЦ. На 1 січня 1939-го в селі з 500 жителів мешкало 450 українців (90%) та 50 поляків (10%).[5] 1939 - 1944 - німецька окупація (друга світова війна). 1944 - 1989 - Польська Народна Республіка. У 1945 році з села були примусово переселені етнічні українці за Люблінською угодою. У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства. ДемографіяДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
