Соколенко Андрій Аполлінарійович

Соколенко Андрій Аполлінарійович
Полковник
Загальна інформація
Народження	31 серпня 1973(1973-08-31)  Запоріжжя, Українська РСР, СРСР
Смерть	17 травня 2015(2015-05-17) (41 рік)  Амвросіївський район, Донецька область, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Alma Mater	Харківське вище військове училище Національної гвардії України (1994)
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Національна гвардія
Формування	2-га окрема Галицька бригада
Війни / битви	Війна на сході України
Командування
2 ОБр НГУ, заступник командира з тилу — начальник тилу
Нагороди та відзнаки
Соколенко Андрій Аполлінарійович у Вікісховищі

Андрі́й Аполліна́рійович Соколе́нко (31 серпня 1973 — 17 травня 2015) — український військовослужбовець, полковник Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Герой України (2019).

Народився 1973 року у місті Запоріжжя. 1994 року закінчив інженерно-технічний факультет Харківського вищого військового училища Національної гвардії України, проходив службу на офіцерських посадах у 2-й окремій Галицькій бригаді внутрішніх військ МВС України (з березня 2014-го — Національної гвардії України), згодом, за 20 років, обійняв посаду заступника командира військової частини з тилу — начальника тилу.

У військовій частині в зоні бойових дій відповідав за логістику. 17 травня 2015-го загинув внаслідок підриву на фугасі автомобіля УАЗ, що рухався ґрунтовою дорогою до села Троїцьке Попаснянського району. У автомобілі військовики та волонтери розвозили гуманітарну допомогу на передову лінію. Тоді ж загинули молодший сержант Іван Попіль, волонтери Володимир Богданович Боднар (організація «Варта-1») та Геннадій Євдокименко, вижив тільки волонтер Андрій Романчак (з опіками 70 % поверхні тіла). Це була четверта ротація полковника Соколенка.

Залишилися батьки — мама Валентина Олексіївна, батько — полковник у відставці Аполлінарій Григорович Соколенко, старший брат Сергій, який служив полковником у Кримському територіальному командуванні ВВ МВСУ, дружина Ірина та 15-річна донька Аліна.

20 травня 2015-го похований з військовими почестями у місті Львів, на Личаківському цвинтарі.

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (9 травня 2019, посмертно) — за виняткову особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[2]
• Орден «За мужність» III ст. (27 червня 2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[3]
• Медаль «За військову службу Україні» (25 березня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[4]
• Медаль «За бездоганну службу» III ст. (4 вересня 2009) — за вагомий особистий внесок у зміцнення законності та правопорядку, зразкове виконання військового і службового обов'язку щодо захисту конституційних прав і свобод громадян та з нагоди 70-річчя створення військової частини 3002^[5]

• Полковник Андрій СОКОЛЕНКО. Пам'ять про нього живе... // Національна гвардія України. Герої України 2014—2024 / НГУ : авт.-упоряд. Валерія Агібалова. — Київ : Фенікс, 2024. — С. 24—27 : іл. ISBN 978-966-136-998-5
• Соколенко Андрій Аполінарійович
• Три чверті віку полковника Аполлінарія Соколенка
• Соколенко Андрій Аполлінарійович // Сайт «Герої України»