Соколине (Бахчисарайський район)
Соколи́не (до 1945 року — Кокко́з[2], крим. Kökköz) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Голубинській сільській раді. Розташоване на півдні району. Неподалік села (за 3 кілометри) протікає річка Коккозка. Історична назва села в перекладі з кримськотатарської означає «блакитне око», «блакитноокий» (kök — блакитне, köz — око).   ІсторіяСудячи з назви села, його з давнини (можливо, з III століття) населяли блакитноокі готи[3], що відрізнялися від темнооких представників індоіранських і тюркських народів, що здавна населяли Крим. Документальна згадка селища зустрічається в «Османському реєстрі земельних володінь Південного Криму 1680-х років», згідно з яким у 1686 році (1097 хідджри) Коккоз, або Папайалниз входив до Мангупського кадилика еялета Кефе.[4] У документах назва села вперше зустрічається в Камеральному Описі Криму 1784 року як Кокос і Другой Кокос Мангупського кадилику Бахчисарайського каймакамства[5] Після захоплення Криму Росією 1783 року Коккози були включені з 8 лютого 1784 року до Махульдурської волості Сімферопольського повіту Таврійської області. За правління Павла I, з 1796 року — Акмечетські повіт Новоросійської губернії, а з 8 (20) жовтня 1802 року — в колишній повіт нової Таврійської губернії[6]. Згідно зі складеною 1805 року Відомістю про всі селища, що до Сімферопольського повіті входять… в Коккоз в 86 дворах проживало близько 400 чоловік кримських татар, а земля належала статського раднику Мегметчі-бею[7], а на військовій карті 1817 року значиться вже 115 будинків[8]. В результаті реорганізації волосного поділу 1829 року Коккози приписали до Озенбашської волості[9], а через 9 років — до новоствореної Богатирської нового, Ялтинського повіту[10], у складі якого село складалася до радянської територіальної реформи 1921 року[11]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1687 осіб (890 чоловічої статі та 797 — жіночої), з яких , 1639 — магометанської[12]. На початку 1920-х років в селі була утворена Коккозька сільрада, 1926 року за новим адміністративним поділом Коккози були віднесені до Бахчисарайського району[13]. З 1930 року Коккози увійшли до Фотисальського району, що в 1933 році був перейменований у Куйбишевський[14]. На початок війни населення Коккоз зросло майже до 2 000 осіб (більшість-кримські татари), але після відвоювання Криму, 18 травня 1944 року, згідно з постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року[15] корінне населення було депортоване у Середню Азію, а в спорожнілі будинки завезли переселенців з України[16]. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 року селище Коккози перейменовано в Соколине, а Коккозька сільрада — в Соколинську[17]. В 1962 році Куйбишевський район і відповідно, Соколине, приєднали до Бахчисарайського[18], в ті ж роки, на хвилі укрупнення господарських одиниць, Соколинська сільрада була об'єднана з Голубинською. Динаміка чисельності населення
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
.svg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
