Соколов Костянтин Михайлович

Соколов Костянтин Михайлович
Соколов Костянтин Михайлович
Народився	30 грудня 1903 ; Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер	19 січня 1983 (79 років) ; Москва, СРСР
Громадянство	Росія, СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	інженер-механік, політик
Alma mater	Петербурзький державний університет шляхів сполучення
Знання мов	російська
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

Костянтин Михайлович Соколов (30 грудня 1903(19031230), місто Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація — 19 січня 1983, місто Москва) — радянський діяч, міністр будівельного і дорожнього машинобудування СРСР, міністр міського будівництва СРСР, голова Державного комітету Ради міністрів СРСР у справах будівництва, заступник голови Ради міністрів Російської РФСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Депутат Верховної ради СРСР 4-го скликання.

Життєпис

Народився в родині робітника. У 1917 році працював підручним слюсаря Путиловського заводу міста Петрограда.

У 1918—1919 роках — кур'єр комендатури революційної охорони Нарвсько-Петергофського району міста Петрограда. З 1919 по 1921 рік працював розсильним і вихованцем школи-комуни «Труд» в околицях міста Петрограда.

У 1921—1922 роках — слухач робітничого факультету Петроградського технологічного інституту. У 1922—1929 роках — студент Петроградського (Ленінградського) інституту інженерів шляхів сполучення, інженер-будівельник.

Одночасно у 1924—1925 роках працював підручним слюсаря Балтійського заводу міста Ленінграда.

Член РКП(б) з 1925 року.

У 1925—1926 роках — член артілі, культпрацівник артілі «Юный труженик».

У 1926—1929 роках — кресляр, десятник, технік, заступник начальника будівництва водопровідної станції в Ленінграді.

У 1929—1930 роках — інженер-будівельник управління берегового будівництва Морських сил Балтійського моря в місті Кронштадті.

У 1930—1938 роках — аспірант, науковий співробітник, старший науковий співробітник, керівник науково-дослідної групи Ленінградського інституту механізації будівництва. З 1934 року працював на зведенні першої черги Московського метрополітену, потім на житловому будівництві в Москві.

У 1938—1939 роках — член Комітету з будівництва при РНК СРСР.

У 1939 — лютому 1946 року — заступник народного комісара з будівництва СРСР.

17 лютого 1946 — 1 червня 1949 року — народний комісар (міністр) будівельного і дорожнього машинобудування СРСР.

1 червня — 31 грудня 1949 року — міністр міського будівництва СРСР.

У грудні 1949 — 1950 року — 1-й заступник міністра міського будівництва СРСР.

9 травня 1950 — 30 березня 1955 року — голова Державного комітету Ради міністрів СРСР у справах будівництва.

10 червня 1955 — 25 лютого 1958 року — заступник голови Ради міністрів Російської РФСР.

У березні 1958 — січні 1963 року — заступник міністра будівництва Російської РФСР.

У січні — березні 1963 року — заступник міністра монтажних і спеціальних будівельних робіт Російської РФСР.

У березні 1963 — жовтні 1965 року — заступник голови Державного виробничого комітету із монтажних і спеціальних будівельних робіт Ради міністрів СРСР.

У жовтні 1965 — вересні 1974 року — заступник міністра монтажних і спеціальних будівельних робіт СРСР.

З вересня 1974 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 19 січня 1983 року в Москві.