Соколін Яків Олександрович

Соколін Яків Олександрович
Народився	1888(1888)
Помер	після 1929
Країна	СРСР
Alma mater	невідомо
Галузь	правознавство
Заклад	Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Посада	Ректор Харківського інституту народного господарства
Науковий ступінь	професор
Партія	Російська соціал-демократична робітнича партія

Яків Олександрович Соколін (1888 - після 1929) — радянський функціонер і діяч вищої освіти. Член РСДРП із 1904 року. Під час громадянської війни в Росії служив у Червоній армії. З 1923 по 1927 рік був ректором Харківського інституту народного господарства, а з 1927 по 1929 — членом президії Української державної планової комісії.

Яків Соколін народився у 1888 році. Його батько був підрядником. За допомогою батька, який, як стверджує дослідник Е. А. Коняєва, «створив усі можливі умови», Яків зміг здобути вищу освіту. Ще бувши студентом, в 1904 році він вступив до Російської соціал-демократичної робочої партії^[1][2].

Дані про біографію Соколина в період революцій 1917 року і Громадянської війни в Росії розходяться. Так було в біографії Соколина, написаної Є. А. Коняєвим та опублікованою у 2004 році, говориться, що з 1917 по 1918 рік він був викладачем у Києві, а з 1918 року служив у Червоній армії^[2]. При цьому у книзі «Нариси з історії Харківського національного економічного університету» (рос. «Очерки из истории Харьковского национального экономического университета»^[1]) говориться, що після початку громадянської війни в Росії Соколін почав "брати участь у політичному житті армії" і лише потім зайнявся викладацькою діяльністю, а у Червоній армії розпочав службу у 1920 році.

Після демобілізації з армії, в 1921 році, почав працювати в Київській губернській раді профспілок, але вже наступного року, після того, як його діяльність у цьому органі «отримала позитивний відгук у партійного керівництва», був переведений до Південного відділення Всесоюзної центральної ради профспілок^[2][1].

У 1923 році Соколін був призначений ректором Харківського інституту народного господарства^[2]. В 1924 — всі факультети ВНЗ були переведені в окрему будівлю, яка згодом була закріплена за ВНЗ^[3]. Станом на 1926 в структуру ВНЗ входило шість факультетів - основний, правовий, промисловий, торговий, трудовий і робітник^[4]. Є. А. Коняєв особливо відзначав заслугу Соколина на посаді ректора у розвитку освіти у харківському регіоні та створенні ґрунту для того, щоб Харків зміг стати «правовою столицею України»^[2]. Соколін також обіймав посаду професора у цьому ВНЗ^[5].

7 березня 1927 був переведений з посади ректора на посаду члена президії Української державної планової комісії^[2], яку обіймав до 1929^[1]. В 1941 був під слідством, офіційні дані про причину не опубліковані^[6]

• Коняев Е. А. Соколин Яков Александрович // Служение Отечеству и долгу: Очерки о жизни и деятельности ректоров харьк. вузов (1805—2004 гг.) / Под общ. ред.: В. И. Астаховой, Е. В. Астаховой. — Харьков : Изд-во НУА, Золотые страницы, 2004. — С. 112. — ISBN 966-8558-08-1.
• Нариси з історії Харківського національного економічного університету / Д. Ю. Михайличенко, В. Є. Єрмаченко, О. А. Сахно, Під заг. ред. В. С. Пономаренка. — Харків : Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2005. — 328 с. — ISBN 966-392-005-Х.
• Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого 1804—2014 / редкол.: В. Я. Тацій (голов. ред.), Ю. П. Битяк, А. П. Гетьман. — Х. : Право, 2014. — 616 с. — ISBN 978-966-458-702-7.