У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Соловей .
Олена Яківна Соловей ( 24 лютого 1947 , Нойштреліц , Радянська зона Німеччини ) — радянська, російська і американська акторка кіно і театру. Лауреатка Канського кінофестивалю 1981 року в номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» у фільмі «Факт» (1980 ). Заслужена артистка РРФСР (1981 }. Народна артистка РРФСР (1990 ).
Народилася 1947 року в місті Нойштреліц, в родині військовослужбовця. Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії у 1970 році (майстерня Бориса Бабочкіна ). З 1971 року — акторка кіностудії «Ленфільм» . З 1983 року — акторка Академічного театру ім. Ленсовета (Ленінград ).
Дебютувала у кіно в 1967 році в короткометражному фільмі Рустама Хамдамова та Інеси Кисельової «В горах моє серце». Зіграла близько 70 ролей у фільмах і телесеріалах. Найбільшу популярність і визнання акторці принесли головні ролі у фільмах режисера Микити Михалкова . Працювала над дубляжем іноземних фільмів. Втілила на екрані жіночність , граціозність і чарівність. Одна з провідних і найпопулярніших акторок радянського екрану 70-х—80-х років.
З 1991 року проживає у США.
«Король-олень» (1969, Клариче) «Сім наречених єфрейтора Збруєва» (1970, Римма, четверта наречена) «Драма зі старовинного життя» (1971, Люба, кріпосна акторка) «Несподівані радощі» (1972—1974, Віра Миколаївна) «Діти Ванюшина» (1973, Леночка, племінниця Ванюшина) «Під кам'яним небом» (1974)«Раба любові» (1975, Ольга Вознесенська) «Щоденник директора школи» (1975, Тетяна Георгіївна, вчителька англійської мови) «Незакінчена п'єса для механічного піаніно» (1977, Софія Єгорівна Войніцева) «Смішні люди!» (1977, дружина чиновника-хабарника) «Відкрита книга» (1977, Глафіра Сергіївна, дружина Дмитра Львова) «Кілька днів з життя Обломова» (1979, Ольга) «Дружина пішла» (1979, Віра Клюєва, дружина «Чаніти») «Клуб самогубців, або Пригоди титулованої особи» (1979, леді Венделер) «Світло у вікні» (1980, Наташа) «Вам і не снилося…» (1980, Тетяна Миколаївна, вчителька літератури) «Факт» (1980, Она, сестра Текле. Ґран-прі Канського кінофестивалю 1981 року в номінації «Найкраща жіноча роль другого плану») «Всім — спасибі!» (1981, Женя) «Скажені гроші» (1981, Надія Антонівна Чебоксарова) «Сільська історія» (1981, Дар'я Василівна Селіванова) «Шукайте жінку» (1982, мадам Клара Роше) «Обрив» (1983, Поліна Карпівна Крицька) «Поки не випав сніг...» (1984, т/ф, Ніна) «Без сім'ї» (1984, місіс Мілліган) «Блондинка за рогом» (1984, Регіна) «Напередодні» (1985, т/ф) «Софія Ковалевська» (1985, Ганна Корвін-Круковська (Жаклар) «Самотня жінка бажає познайомитись» (1986, Герра Микитівна) «Життя Клима Самгіна» (1986, Віра Петрівна Самгіна, мати Клима) «Одного разу збрехавши» (1987, дружина Олександра) «Друг» (1987)«Донечка» (1987, Ольга Макарівна Іпатова) «Срібні струни» (1987, Софія Михайлівна Андрєєва) «Артистка з Грибова» (1988, Інна) «Сороковий день» (1988, Наташа) «Хранителі» (1991, телеспектакль, Ґаладріель «П. М. Ж.» (2000, серіал, Надія)
«Господарі ночі» (We Own The Night) (2007, США)
«Клан Сопрано» (1999—2007, серіал США) «Фатальна пристрасть» (2013) та ін.
Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987 . — С.400;
Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998 . — С.708;
Раззаков Ф. Популярная Энциклопедия звезд. М., 2000 . — С.533-537;
Кинословарь. Т. З. СПб., 2001 . — С.117-118.
